Читать книгу Танець янгола над безоднею - Гарфанг - Страница 2

Прочитай.

Я хотіла розпочати з того, що мені – все одно, що ти про це подумаєш, та і всі інші також…

Неправда.

Аби дійсно так і було, я б просто це не написала. Значить, мені це потрібно. Навіщо? Навіть злочинці перед стратою часом прикрашають своїми кривими літерами стіни в’язниці. Я не у в’язниці.

А, може, це потрібно тобі?

Не сподіваюся, що мене хтось зрозуміє – мабуть, чекати подібного було б наївно. А я якраз і хочу розказати про наївність. І про те, чому вона – один із найбільших гріхів.

Я довго лікувалася від цієї хвороби… Проте і зараз іноді трапляються рецидиви. Та все ж лишається сподівання, що колись я повністю одужаю.

Не поспішай перегорнути сторінку – це ти завжди встигнеш зробити. Нудної сповіді не буде.

Та і не збираюся я перед кимсь сповідуватися, навіть перед тобою – лишимо суддівську мантію вишнім силам, якщо їм більш нема чим себе зайняти.

Вважай, що перед тобою історія хвороби середньостатистичної особи жіночої статі. Етапи трансмутації… чи одужання? Вирішуй на власний розсуд.

Ще одне… А американських телешоу з каскадерами люблять повторювати одну репліку: «Не намагайтеся повторити те, що побачите, в домашніх умовах – це небезпечно для Вашого життя і здоров'я». Буде банально, якщо я скажу щось подібне, але якраз на звинувачення у банальності мені абсолютно начхати. Гірше буде, якщо ти потім звинувачуватимеш мене в тому, що не попереджала.

Іще одне… Коли ти будеш це читати, я вже буду або дуже далеко, або досить глибоко… Це вже як мені пощастить. У будь-якому разі, якщо тобі раптом заманеться шукати десь у телефонних довідниках чи у соцмережах Альбіну Дворецьку, попереджаю відразу: ті, кого ти можеш там знайти, не мають зі мною нічого спільного. Мабуть, не буде для тебе дивиною, що це не справжнє моє ім'я, як і решта імен, котрі зустрічатимуться у моїй розповіді.

Якщо ти все-таки вирішиш читати далі, то зрозумієш, чому.

Мабуть, це все, про що я хотіла тебе попередити.

Альбіна