Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 26

За казками, звір Лінкс[22] має такий гострий погляд, що прозирає землю на кілька аршинів. І ось цей звір, побачивши в землі Крота, почав глузувати з його сліпоти:

– Коли б ти, жалюгідна тварючко, мав хоч би соту частку моєї прозорливості, то міг би проникнути крізь самісінький центр землі. А тепер усе мацаєш, сліпий, як нічка темна…

– Годі тобі чванитись, – відповів на те Кріт. – Зір у тебе гострий, а от розум геть сліпий. Якщо тобі дано те, чого в мене нема, то і я маю те, чого нема в тебе. Коли ти думаєш про свій гострий зір, то не забувай і про мій гострий слух. Давно б я мав очі, якби вони були мені потрібні. Вічна правда блаженної природи нікого не ображає. Вона, роблячи рівну в усьому нерівність, помістила в гостроті мого слуху чуття очей.

Сила.

Дурість у багатстві пишається й глузує, а в злиднях осідає і впадає у відчай. Вона в обох долях нещасна. Там казиться, як у гарячці божевілля, а тут з ніг падає, як стерво. А вся ця болячка походить від того, що не навчилися Царства Божого й правди Його, а гадають, що все на світі відбувається навмання, так, як у беззаконному володінні.

Але розплющ, о бідолашне твориво, свої очі! Тоді й побачиш, що все відбувається згідно з точною правдою й рівністю, і цим заспокоїшся. Якщо в багатстві є те, чого нема в злиднях, подумай, і знайдеш у злиднях те, чого нема в багатстві. Земля, яка родить менше плодів, має натомість чистіше повітря. Де менше журавлини й чорниці, там менше й цинги. Менше лікарів? Менше хворих. Менше золота? Менше потреб. Менше ремесел? Менше тринькал. Менше наук? Менше дурнів. Менше прав? Менше беззаконників. Менше зброї? Менше війн. Менше кухарів? Менше зіпсованого смаку. Менше честі? Менше страху. Менше насолод? Менше смутку. Менше слави? Менше неслави. Менше друзів? Менше ворогів. Менше здоров’я? Менше пристрастей. Вік і вік, країна й країна, народ і народ, місто й село, юність і старість, недуга й здоров’я, смерть і життя, ніч і день, зима й літо – всякі стан, стать і вік, всяке твориво має свої власні вигоди. Але сліпа дурість і дурне безвір’я цього не розуміє. Вона бачить у всьому одне лиш лихе […] Тому підносить вік над віком, один народ ставить вище за інший, невдоволена ні своїм станом, ні країною, ні віком, ні сродністю, ні долею, ні хворістю, ні здоров’ям, ні смертю, ні життям, ні старістю, ні юністю, ні літом, ні зимою, ні ніччю, ні днем; і при удачі то підноситься до небес, то опускається у відчаї до безодні; позбавлена як світла й духу віри, так і най-солодшого миру з душевним спокоєм, і палає полум’ям власних своїх печалей […]