Читать книгу Буквар миру. Книга для сімейного читання - Григорий Сковорода - Страница 3

У селі в хазяїна жило двійко собак. Якось раз проїжджав повз ворота незнайомець. Один собака вискочив і почав гавкати, аж поки той не зник з очей, а потім повернувсь у двір.

– І що тобі це дало? – спитав другий.

– Та хоч нудьгу розвіяв, – відповів на те перший.

– Але ж не всі проїжджі такі, – сказав розумний, – щоб мати їх за ворога нашого хазяїна, а то б я й сам не занедбав своєї служби, хоч минулої ночі моя нога побувала у вовчих зубах. Бути собакою – добра справа, а от гавкати на всіх просто так – зле.

Сила.

Розумна людина знає, що ганити, а дурень базікає без пуття.