Читать книгу Інформатика. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 24

Материнська плата визначає можливості комп’ютера. Недарма іншими її назвами є основна або системна плата (main board).

Материнською платою визначається, які процесори, скільки оперативної пам’яті і якого типу, а також які пристрої і скільки можна буде використовувати в системі.

Фахівці вважають, що від якості материнської плати найбільше залежить якість роботи комп’ютерної системи.

Це найбільша (а іноді єдина) плата всередині системного блока, на якій розміщуються: набір системних мікросхем (чіпсет – англ. chipset), сокет для процесора (або кілька сокетів, якщо дозволяє материнська плата), слоти для оперативної пам’яті (одного чи кількох типів), ПЗП з базовою системою вводу/виводу BIOS (англ. Basic Input Output System), пам’ять з даними про конфігурацію комп’ютера та акумулятор (або батарейка) для її живлення, слоти розширення, роз’єми для підключення кабелів накопичувачів та зовнішніх пристроїв, роз’єми живлення, температурний сенсор, генератор імпульсів, стабілізатори напруги та ін.

Усе частіше до складу материнської плати входять відеоадаптер, звукова карта, LAN-адаптери, іноді навіть модеми. Якщо на системній платі зосереджені всі елементи, необхідні для роботи, то вона називається All-In-One. Але додаткові слоти дозволяють також підключити зовнішню карту за бажанням власника (наприклад, коли характеристики вбудованого пристрою поступаються характеристикам зовнішнього).

Основною функцією материнської плати є координація роботи всіх вузлів, які до неї підключені. Цю функцію виконує чіпсет. Чіпсет – базовий набір мікросхем, які визначають функціональність материнської плати. Наприклад, 865PE та 865G фірми Intel мають схожі характеристики, але другий має у своєму складі відеоадаптер і не дозволяє підключати зовнішній. Програма роботи базового набору мікросхем називається BIOS. Вона знаходиться в енергонезалежному постійному запам’ятовуючому пристрої (ПЗП). При кожному старті комп’ютера запускається чіпсет і починає виконувати цю програму. Потім він підключає інше обладнання в залежності від параметрів. Усі змінні параметри BIOS зберігаються в спеціальній мікросхемі пам’яті, яку можна перезаписувати. Для того щоб зберігати ці дані, коли комп’ютер вимкнений, використовується акумулятор або батарейка. Вони ж дозволяють працювати системному годиннику.

Інтерфейси для підключення зовнішніх пристроїв бувають кількох типів. Клавіатура та маніпулятор миша найчастіше підключаються в PS/2, USB. Принтери, сканери та деякі інші пристрої вводу-виводу використовують USB, LPT. Останній вирізняється тим, що дані передаються по кількох лініях одночасно, тому називається паралельним (на відміну від інших послідовних). Рідкокристалічні монітори використовують цифровий інтерфейс DVI, а інші – аналоговий відеоінтерфейс. Стандартний інтерфейс розширення – PCI. Тобто в PCI-слоти найчастіше вставляються додаткові плати всередині системного блока, наприклад звукова карта. Але бувають додаткові плати, які розташовують ззовні, вони підключаються за допомогою USB. Через великий обсяг даних, які повинна обробляти відеокарта, швидкості звичайних інтерфейсів їй не вистачає. Відеоадаптери вставляються у AGP-слоти (Accelerated Graphics Port – прискорений графічний порт) – найшвидший зовнішній інтерфейс. Для підключення індикаторів, кнопок і динаміка, розташованих на корпусі системного блока, на материнській платі є спеціальні мініатюрні роз’єми-вилки. Схожі роз’єми використовують як контакти для перемикань (jumpers) при апаратній конфігурації системи.

Материнська плата

Інтерфейси для підключення зовнішніх пристроїв

Важливою характеристикою материнської плати є її форм-фактор, який визначає її геометричні розміри, розташування роз’ємів розширення і процесора, точок кріплення плати, а також тип роз’єму живлення плати і напруги живлення. Форм-фактор визначає тип корпусу і блока живлення.

Сьогодні ще часто можна зустріти інтерфейси, які були популярні в минулому. Це, наприклад, внутрішній інтерфейс ISA для звукових карт, модемів та інших плат всередині корпусу або інтерфейс для маніпулятора миша COM. Зараз до COM найчастіше підключають зовнішні модеми.

У корпусах зменшеного розміру типу slim використовуються плати старого (LPX) або нового (NLX) форм-факторів.

Більшість сучасних материнських плат є «зеленими» (green motherboard), тобто вони апаратно і програмно підтримують декілька економічних режимів зі зниженим енергоспоживанням.

Через те що робота будь-якої частини комп’ютера залежить від коректної та швидкої роботи материнської плати, її якість дуже впливає на якість роботи комп’ютера. Бо найшвидші та найкращі процесори, жорсткі диски та відеоадаптери просто не зможуть працювати разом, якщо цього не дозволить материнська плата.