Читать книгу Аліса в Задзеркаллі - Льюис Кэрролл, Льюїс Керролл - Страница 2

Авторова передмова

Оглавление

Оскільки шахова задача, подана на попередній сторінці, декотрих читачів загнала в глухий кут, певно, годилося б пояснити, що її складено згідно з правилами – якщо говорити про самі ходи.

Правда, черговості ходів чорних та білих дотримувано не так суворо, як належало б, а «рокірування» трьох Королев просто означає, що всі вони потрапляють до палацу; але кожен, хто завдасть собі клопоту порозставляти фігури і зробити зазначені ходи, впевниться, що «шах» Білому Королю на 6-му ході, втрата чорними Коня на 7-му та фінальний «мат» Чорному Королю абсолютно відповідають законам гри.

Нові слова у вірші «Курзу-Верзу» викликали певні незгоди щодо їхньої вимови: тож, мабуть, годилося б дати пояснення і з цього приводу. У «яски» наголос слід робити на останньому складі, а в «марамульки» – на передостанньому.


Різдво 1896р.

Дитя із соняшним чолом

І дива спраглим зором!

Хай все змінилося кругом

І розділя нас море,

Ця повість – дар мій, знаю, вмить

Тебе, мій друже, звеселить.


Твоїх не видно зір-очей,

Не чуть дзвіночка сміху,

Ти панна вже – й мене, ачей,

Забула… Але втіха

Зігріє дні мої однак,

Як ти спізнаєш казки смак.


Я почато ще давніш,

Як сонце літнє сяло,

Під сплески весел у човні

Прості слова звучали.

Ті сплески в пам 'яті живуть,

Хоча літа ячать: забудь!


Ходи ж, послухай, не барись,

Допоки голос грізний

Гукне до одру – й не просись

Тоді – вже буде пізно.

Ми діти, сиві вже нехай,

Нас спать лягати й не благай!


Довкіл мороз, сліпучий сніг,

Похмурий шал хурдиги,

А в нас – дитячий, щасний сміх,

Багаття жаром диха.

В обіймах казки не страшні

І лютої негоди дні.


Хай тихої зажури флер

На повість ліг спроквола,

Хай сонцесяйний день помер,

І літо захололо,

Та чарів казки подих зла

Не розіб'є, не подола[2].


2

У цьому вступному вірші Керрол пригадує «південь золотий» 1862 р., коли він і його приятель Робінсон Дакворт вирушили в човні з трьома маленькими доньками ректора Ліддела на прогулянку вгору по Темзі. «Перша» – то старша серед сестер Лоріна Шарлотта, якій на той час було 13 років, «Друга» – десятирічна Аліса Плезнс, яка стала прообразом Аліси; а «третя» восьмирічна Едіт.

Аліса в Задзеркаллі

Подняться наверх