Читать книгу Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi - Марія Конопницька - Страница 1

Чи це казка, чи не казка,

Ви, як хочете, гадайте.

Краснолюдки є на світі —

Я кажу вам. Так і знайте!

Цей народ – така дрібнота,

Як насіння гарбузове.

Може в няні те спитати,

Хто не вірить нам на слово.

Чи то в горах, чи то в ямці,

А чи десь там на задвірку —

Позалазять ці малята

В мишачу найменшу нірку.

Під порогом чи під піччю,

Їх зустріти можна всюди:

Скрізь пролізуть і скрізь пройдуть,

Хоча їх й не бачать люди.

Часом котрийсь шкварку вхопить,

Чи до цукру добереться,

Чи кришками поласує,

Молочка з горшка нап’ється.

Або часом на конюшні

Заплітає коням гриви.

Часом діткам править казку…

От так чудо! От так диво!

І куди не пробереться,

Непомітно, як тінь, тихо,

Не відіб’єшся від нього,

Ой і спритне ж оце лихо!

Врешті, вірить – ваша справа,

Казку чи хваліть, чи лайте!

Чи є краснолюдки в світі —

Ви у няні поспитайте.