Читать книгу Дім дивних дітей - Ренсом Ріґґз - Страница 2

Сон – ніщо, смерть – ніщо;

Хто начебто помер – живий.

Дім, в якому ти родився,

Друзі юності твоєї,

Дід старий і молодиця,

Праця щоденна і її плоди –

Всі вони щезають,

В легенди і казки тікають.

Їх не спинити,

Їх – не посадити на ланцюг.