Читать книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон - Страница 16

15. Безодні

Оглавление

Безодня Кашіко – безодня страхіття. Цікаво, в які ж надра цієї безодні заглянув той, хто так назвав це місце.

Безодня Наірісо: хтось когось попереджав, мовляв: «Не заходь!».

Безодня з красивою назвою Аоіро – «Бірюзова вода» – одяг такого кольору дуже личив би молодим куродо.[30]

А також безодня Іна – «Немає».

Безодня Какуре – «Ховайся!», Нодзокі – «Що там?», Тама – «Інколи» – усі вони незвичайні.

30

Куродо – придворний шостого рангу (найнижчим вважався восьмий, найвищим – перший). Посада не дуже висока, та багато хто прагнув отримати саме її, оскільки куродо прислуговували імператору, що відкривало гарні можливості для подальшого підвищення при дворі.

Записки в узголів’ї

Подняться наверх