Читать книгу Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон - Страница 46
45. Ставки
ОглавлениеСтавок Кацумата. Ставок Іваре. Яка краса!
А ставок Ніено був такий гарний, коли я їхала до храму Хацусе і бачила, як птахи почали підніматися з поверхні води до неба.
Ставок Мідзунаші – «Без води».
– Цікаво, чому він отримав таку назву? – спитала я.
– Це тому, що навіть у травні, коли весь місяць іде дощ, там зовсім немає води. А ось у спекотний весняний день, коли ніде немає води, там чомусь її повно, – пояснили мені.
Однак, почувши це, я заперечила:
– Чому ж тоді його так називають? Це неправильно, адже в ньому хоча б іноді, але вода все ж таки буває!
За давньою легендою, у ставку Сарусава колись втопилась дівчина-красуня. Навіть Хітомаро[55] присвятив цій події свій вірш «Скуйовджене волосся».
А ще є ставок Омае – «Підношення богам». Цікаво, чому люди його так назвали?…
Ставок Каґамі – «Дзеркало».
Ставок Саяма – чудова назва, одразу згадуєш пісню: «Водяна трава мікурі[56] на ставку Саяма».
Ставок Коінума – «Поки не кохав».
Ставок Масуда.
55
Хітомаро (повне ім’я: Какіномото-но Хітомаро, др. пол. VII – поч. VIII ст.) – видатний японський поет, значна кількість віршів якого увійшла до складу першої японської поетичної антології «Ман-йо-шю» (18 «довгих пісень», 67 танка), котра датується серединою VIII ст., а також багатьох інших зібрань давньої японської поезії. Укладач другої за часом появи поетичної антології «Кокін-вака-шю» (905 р.) Кі-но Цураюкі (859–945) у своїй відомій передмові до неї називає Какіномото-но Хітомаро разом з Ямабе-но Акахіто (пер. пол. VIII ст.) «чародійниками японської пісні», зазначаючи при цьому, що «важко поставити Хітомаро вище за Акахіто, так само, як і Акахіто поставити нижче за Хітомаро».
56
Мікурі (бот.) – вид прісноводних водоростей (укр.: їжача голівка; лат.: Sparganium stoloniferum).
