Оглавление
Тал Бен-Шахар. Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди
Передмова
Подяки
Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди
Частина I. Що таке щастя?
1. Проблема щастя
2. Як помирити сьогодення і майбутнє
3. Як пояснити, що таке щастя
4. Загальний еквівалент
5. Як ставити цілі
Частина II. Щастя в реальному житті
6. Щастя в навчанні
7. Щастя на робочому місці
8. Щастя в особистому житті
Частина III. Медитації про щастя
9. Медитація перша: егоїзм та альтруїзм
10. Медитація друга: підсилювачі щастя
11. Медитація третя: після тимчасового злету
12. Медитація четверта: запалити своє світло
13. Медитація п’ята: фантазія!
14. Медитація шоста: не поспішай
15. Медитація сьома: революція щастя
Заключний розділ: тут і тепер
Література
Отрывок из книги
Я почав вести семінар з позитивної психології в Гарварді 2002 року. Записалося на нього вісім студентів; двоє накивало п’ятами. Щотижня на семінарі ми шукали відповідь на питання, котре, як на мене, є питанням над питаннями: яким чином ми можемо допомогти собі та іншим – окремим особам, колективам або суспільству загалом – стати щасливішими? Ми читали статті в наукових часописах, перевіряли різноманітні ідеї та гіпотези, розповідали історії з власного життя, розчаровувались і раділи, і наприкінці року в нас з’явилося виразніше уявлення про те, чого може нас навчити психологія в прагненні щасливішого й повноціннішого життя.
Наступного року наш семінар здобув популярність. Мій наставник Філіп Стоун, який першим познайомив мене з цією сферою знань і, до того ж, був першим з професорів, який почав викладати позитивну психологію в Гарварді, порадив запропонувати лекційний курс із цієї теми. Записалося на нього триста вісімдесят студентів. Коли в кінці року ми підбивали підсумки, понад 20 % слухачів відзначило, що «вивчення цього курсу допомагає людям поліпшити якість життя». І коли я запропонував його ще раз, на нього записалося вже 855 студентів, отож курс став найвідвідуванішим у всьому університеті.
.....
Варто нам тільки досягти пункту призначення, себто досягти своєї мети, і ми негайно відчуваємо полегшення, яке так легко переплутати зі щастям. Що важчий тягар, який ми несемо в дорозі, то сильніше й приємніше відчувається полегшення. Коли ми плутаємо це хвилинне полегшення зі щастям, ми тим самим зміцнюємо ілюзію, ніби щасливими нас зробить просте досягнення мети. Почуття полегшення, звичайно ж, дещо важить для нас – хай там як воно приємне і цілком реальне, – проте не слід плутати його зі щастям.
Почуття полегшення можна вважати чимось на кшталт негативного щастя, бо джерело його – це ті ж таки стрес і занепокоєння, хіба що взяті з протилежним знаком. За своєю природою полегшення передбачає неприємні переживання, і тому щастя, що виникло через почуття полегшення, не може тривати довго. Якщо жінці, яка потерпає через головний біль, що аж світ в очах тьмариться, раптом легшає, то через саму тільки відсутність болю вона почуватиметься найщасливішою людиною у світі. Але оскільки такому «щастю» завжди передує страждання, то відсутність болю – це всього лише хвилинне полегшення від вкрай негативних переживань.
.....
