Читать книгу Працюй чотири години на тиждень. Нова психологія успіху - Тімоті Феррісс - Страница 21

Тоді трапилася цікава річ. У своїх невтомних спробах зробити себе нещасним я почав мислити в іншому напрямку. Щойно я уявив те відчуття тривоги і хвилювання, яке мені доведеться пережити у найгіршому випадку, мої страхи стосовно подорожі зникли. Раптом я став обмірковувати прості кроки, які необхідно буде зробити, аби зберегти свої заощадження та повернутися до нормального ритму життя, якщо все піде за найгіршим сценарієм. Я завжди зможу влаштуватися барменом, аби мати змогу платити за житло. Я зможу продати деякі меблі й скоротити витрати на харчування в ресторанах. Я зможу красти кишенькові гроші у дошкільнят, які щоранку проходять повз мій дім. Варіантів безліч. Я зрозумів, що повернутися до попереднього життя, не кажучи вже про те, щоб просто вижити, буде не надто складно. Як би не розвивалися події, нічого фатального зі мною не трапиться. Ніщо не завадить здійснити подорож усього мого життя.

Я усвідомив, що за 10-бальною шкалою, де 1 – це «жодних змін», а 10 – «кардинальні зміни в житті», мій так званий найгірший сценарій матиме тимчасовий вплив силою три-чотири бали. Гадаю, це стосується більшості людей, які вважають, що з їхнім життям покінчено. З іншого боку, якби я втілив найкращий сценарій чи навіть будь-який інший, він справив би на моє життя довготривалий позитивний вплив силою 9—10 балів.

Інакше кажучи, я ризикував малоймовірними і тимчасовими трьома-чотирма балами заради більш імовірних та довготривалих дев’яти-десяти. До того ж, якби захотів, я легко зміг би повернутися до в’язниці трудоголізму. Усе це зводилося до простого усвідомлення: переді мною не було практично жодних ризиків, лише величезна можливість змінити своє життя, і я зможу повернутися на попередній шлях, не затративши більше зусиль, ніж уже доклав.

Саме тоді я вирішив вирушити в мандрівку та придбати квиток в один бік до Європи. Я став планувати свої пригоди й позбуватися фізичного та психологічного багажу. Жоден з моїх страхів більше не нагадував про себе, і відтоді моє життя перетворилося на казку. Бізнес зазнав ще більшого розквіту й став джерелом фінансування моїх 15-місячних навколосвітніх мандрів.