Читать книгу Відьмак. Вежа Ластівки - Анджей Сапковский, Andrzej Sapkowski - Страница 5

– Прізвище й ім’я свідка?

– Сельборн, Кенна. Чи то, перепрошую, Йоанна.

– Професія?

– Надання різних послуг.

– Свідок надумала жартувати? Свідкові нагадується, що вона стоїть перед імперським трибуналом на процесі про державну зраду! Від показань свідка залежить життя багатьох людей, бо ж кара за зраду – смерть! Свідкові нагадується, що й сама вона стоїть перед трибуналом, принаймні не своєю волею, але доставлена з цитаделі, з місць відбування покарань, і те, чи повернеться вона туди, чи вийде на волю, залежить, між іншим, від признання свідка. Трибунал дозволив собі цю довгу тираду, аби показати свідкові, наскільки не на часі у цій залі фарси й фацетії! Це не лише позбавлено смаку, але загрожує також цілком серйозними наслідками. Свідкові дається півхвилини, щоб обдумати цю справу. Після того трибунал поставить запитання повторно.

– Уже, вельможний суддя.

– Прошу звертатися до нас «високий трибунале». Професія свідка?

– Я чуйна, високий трибунале. Але головним чином на послугах у імперської розвідки чи то…

– Прошу давати відповіді конкретні й короткі. Коли суд забажає ширших показань, то сам про них попросить. Суду відомий факт співпраці свідка із секретними службами Імперії. Утім, прошу пояснити – для протоколу, – що означає визначення «чуйна», яке свідок вжила для визначення свого зайняття.

– Я маю чисту пе-пе-ес, чи то псі першого типу, без можливості пе-ка. Конкретніше можу пояснити так: чую чужі думки, розмовляю на відстані з чародієм, ельфом або іншою чуйною. І переказую думкою накази. Значить, змушую когось, аби зробив він те, що я забажаю. Можу також робити пре-ког, але тільки якщо мене присплять.

– Прошу додати до протоколу, що свідок Йоанна Сельборн є псионічкою, що має здібність до екстрасенсорної перцепції. Є вона телепаткою і телемпаткою, під гіпнозом здатна до прекогніції,[30] але не має здібностей до психокінезу. Свідку нагадується, що використання магії і позачуттєвих сил у цій залі суворо заборонене. Продовжуємо допит. Коли, де і за яких обставин свідок зіткнулася зі справою особи, що видає себе за Ціріллу, княжну Цінтри?

– Про те, що вона якась там Цірілла, я довідалася тільки у буцегарні… Чи то у місці відбування покарань, вельможний трибунале. На слідстві. Тоді мені повідомили, що це та сама, яку при мені звали Фалькою або Цінтрійкою. А обставини були такі, що я мушу тепер усі їх викласти – для ясності, ага. Було ж так: зачепив мене у корчмі в Етолії Дакр Сіліфант, отой, що оно тамочки сидить…

– Прошу внести у протокол, що свідок Йоанна Сельборн вказала на звинувачуваного Сіліфанта без опитування її про те. Прошу продовжувати.

– Дакр, вельможний трибунале, вербував ганзу… Чи то збройний загін. Самі круті хлопи та баби… Дуффіцей Кріль, Нератін Чека, Хлоя Штітц, Андрес Віерни, Тіль Ехрад… Усі вони тепер мертві, вельможний трибунале… А з тих, що вижили, більшість тут, ото, під вартою сидять…

– Прошу доповісти докладно, коли мала місце зустріч свідка зі звинувачуваним Сіліфантом.

– Минулого року то було, у місяці серпні, так десь наприкінець, достеменно не пам’ятаю. У кожному разі не у вересні, бо той вересень, ха, добряче він мені у пам’ять запав! Дакр, який десь про мене довідався, сказав, що до ганзи потрібно йому чуйну, таку, що чарів не застрахається, бо доведеться з чарівниками мати справу. Робота, казав, для імператора та Імперії, до того ж платять добряче, а командування над ганзою прийме ніхто інший, як сам Пугач.