Читать книгу Війна - Андрей Курков - Страница 24

Зранку за вікном летів невеликий, як борошно, сніг. Хлопчаки не захотіли йти до школу. А Габі пішла з запізненням, та й невідомо: чи дійде вона до школи. До нового року 10 днів. Країна чекає російських грошей.

Країна увійде в 2014 рік такою, що оновилася, програла і виграла, та ще не охолола від майже місячного кипіння. Все це все одно добре. Знову місяць безкоштовної реклами на всіх телеканалах світу. За рік двоє нових слів: «тітушки» і «євромайдан». Ну, зовсім як за Горбачова: «перебудова» і «гласність».

Зайшов до 36-ї (Галерея 36 на Андріївському узвозі). Випили з Сашком Миловзоровим по 30 грамів горілки, загризли форшмаком, який він завжди купує «з асфальту» в однієї й тієї ж бабусі, що мешкає, мабуть, по сусідству. Форшмак був на рідкість вдалим, видно, бабусі попався дуже хороший оселедець, а далі вже – її руки та досвід. Сашко розповів, що з Валерою-паровозником (спеціалістом із виготовлення дерев’яних моделей історичних паровозів) вони по понеділках топлять парну. Полагодили лазню та грубку в ній, підвели гарячу воду.

А Європейську площу сьогодні перегородили автобусами, виставили сотні «омонівців» – виявилося, що 4 українські президенти разом молилися на Володимирській гірці. Кому молилися? Про що? Просили Бога, щоб Майдан зник, чи були скромніші та просто просили у Бога кредит, тільки щоб більший, аніж той, який пообіцяв Путін?