Метафізика

Оглавление

Аристотель. Метафізика

Від перекладача Необхідні пояснення

Книга І (А)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Книга ІІ (α)

1

2

3

Книга ІІІ (Β)

1

2

3

4

5

6

Книга IV (Г)

1

2

3

4

5

6

7

8

Книга V (Δ)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

Книга VІ (Ε)

1

2

3

4

Книга VII (Z)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Книга VIII (H)

1

2

3

4

5

6

Книга ІХ (Θ)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Книга Х (І)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Книга ХІ (K)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Книга ХІІ (Λ)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Книга XIII (М)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Книга XIV (Н)

1

2

3

4

5

6

Отрывок из книги

Поданий в цій книзі переклад «Метафізики» Арістотеля має певні особливості, і головна полягає в тому, що він є однією із двох версій перекладу цього тексту, які виконувалися перекладачем паралельно як такі, що мають доповнювати, висвітлювати одна одну, але водночас можуть сприйматися як самостійні.

Висловлюю свою щиру та глибоку вдячність директорові видавництва «Фоліо» О. Красовицькому за підтримку цієї доволі незвичної ідеї.

.....

Отже, ось яким чином вони висловились про ці питання [20] і почали обговорювати щосність і давати їй визначення – але розглядали це надто спрощено. Їхні визначення були поверховими, і перше, чому відповідає те чи інше визначення, вони вважали сутністю речі. Це подібно до того, якби хтось гадав, що подвійне і [25] двійка – одне й те саме, оскільки двійці насамперед відповідає подвійне. Але, певно ж, бути подвійним і бути двома – не одне й те саме. Інакше одне було б множиною, що в них, власне, і вийшло. Отож такі висновки можна зробити зі сказаного ранніми філософами та їх наступниками.

Після згаданих філософій з’явилася філософія Платона, [30] яка багато в чому ішла слідом за піфагорійцями, але мала і свої особливості, відмінні від філософії італіків. У молодості познайомившись спочатку з Кратилом та з поглядами Геракліта, згідно з яким усе, що сприймається чуттями, постійно тече й тому про нього неможливе знання, він тримався такої думки і в подальшому. [987b] [1] Коли ж Сократ почав займатися моральними питаннями, зовсім залишивши осторонь природу і шукаючи в них при цьому загальне, першим замислився над визначеннями, Платон, прийнявши його погляди, вирішив, [5] однак, що загальне стосується чогось іншого, а не чуттєвих речей; адже сукупне визначення речей, що сприймаються чуттями, неможливе, оскільки вони постійно змінюються. Саме це поміж сущого він і назвав ідеями, а все, що сприймається чуттями, отримує назву в зіставленні з ними та відповідно до них. Тому саме через причетність до ідей існує [10] багато однойменних із ними речей. Але новиною тут є лише ім’я «причетність». Адже вже піфагорійці казали, що речі існують через наслідування числам, натомість Платон, змінивши ім’я, говорить, що через причетність. Однак, що означає причетність чи наслідування ідеям, ні він, ні вони не стали дошукуватись.

.....