Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є
Автор книги: Брене Браунid книги: 752166Оценка: 0.0Голосов: 0Отзывы, комментарии: 0227 руб.(2,31$)Читать книгуКупить и скачать книгуКупить бумажную книгуЭлектронная книгаЖанр: СамосовершенствованиеПравообладатель и/или издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»Дата публикации, год издания: 2010Дата добавления в каталог КнигаЛит: ISBN: 978-617-12-3029-3, 978-617-12-2460-5, 978-1-59285-849-1, 978-617-12-3030-9Скачать фрагмент в формате fb2fb2.zipВозрастное ограничение: 16+ОглавлениеОтрывок из книги
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Описание книги
Брене Браун – американська письменниця та психолог, професор Г’юстонського університету, вивчає проблеми сорому та вразливості. Ця книжка – результат приголомшливого дослідження: як люди сприймають свою недосконалість. Аналізуючи тисячі історій чоловіків та жінок у віці від 18 до 87, Брене Браун дійшла вражаючого висновку: щасливими людей робить не досягнення власного ідеалу, а визнання своєї недосконалості! Уміння відвертої і дотепної оповідачки та незмінного лідера інтернет-переглядів на конференції TED об’єднати науку з цікавою історією зробило «Дари недосконалості» бестселером № 1 за версією The New York Times та забезпечило продаж 1,5 мільйона примірників! Що заважає людям почуватися щасливими? Ми самі себе змусили повірити, що щастя існує лише для досконалих людей, а ми недостатньо стрункі, розумні, привабливі, успішні або ж заможні, щоб його заслужити. Ми відчуваємо сором і тривожність, коли не можемо довести іншим власну неперевершеність, зрікаємося своїх принципів та нехтуємо талантами, аби відповідати чиїмось очікуванням. Проте стали щасливим легко – треба щиросердно прийняти свої недоліки і вразливість. Сміливість, співчуття та душевна близькість – дари недосконалості, що допоможуть відчути себе самодостатнім та щасливим і скерують на 10 головних дороговказів до щиросердного життя.
Оглавление
Брене Браун. Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є
Передмова
Подяки
Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є. Ваш путівник до повнокровного життя
Вступ. Щиросердне життя
Подорож
Визначальні моменти
АКТивація
Який внесок я сподіваюся зробити
Сміливість, співчуття і душевна близькість – дари недосконалості
Найманий убивця і буря сорому
Сміливість
Співчуття
Особисті кордони і співчуття
Взаєморозуміння
У пошуках сили кохання, душевної близькості й самодостатності
Визначення кохання і душевної близькості
Кохання
Душевна близькість
Кохати і бути близькими
Чи можна любити інших більше за себе?
Що стоїть на заваді
Екстрений виклик на боротьбу із соромом
Я зцілилася від сорому, досліджуючи його!
На що схожий сором?
Дороговказ № 1. Розвиток автентичності: не зважайте на думку інших
АКТивація
Дороговказ № 2. Формування поблажливості до себе: позбудьтеся перфекціонізму
Співчуття до себе
АКТивація
Дороговказ № 3. Виховання стійкості духу: забудьте про відчай і безпорадність
Що формує психологічну стійкість?
Надія і зневіра
Розвиток критичного мислення
Притлумлення і згладження емоцій
Притлумлюючи темряву, ми притлумлюємо світло
АКТивація
Дороговказ № 4. Культивування почуття вдячності і радості: позбудьтеся страху дефіциту і темряви
Вдячність
Що таке радість?
Страх дефіциту і темряви
Страх темряви
Страх дефіциту
АКТивація
Дороговказ № 5. Розвиток інтуїції і довіри: не бійтеся невизначеності
Інтуїція
Віра
АКТивація
Дороговказ № 6. Розвиток творчості: забудьте про порівняння
АКТивація
Дороговказ № 7. Дозвіл на гру і відпочинок: позбудьтеся виснаження як статусного символу і продуктивності як мірила самооцінки
АКТивація
Дороговказ № 8. Пошуки спокою й умиротворення: позбудьтеся тривожності як стилю життя
Спокій
Умиротворення
АКТивація
Дороговказ № 9. Вибір осмисленої праці: припиніть сумніватися в собі і вважати, що ви щось «повинні»
Сумніви у собі і почуття обов’язку
Приємно познайомитися. Чим ви займаєтеся?
АКТивація
Дороговказ № 10. Дозвіл на сміх, спів і танці: забудьте про «крутизну» і постійний самоконтроль
Пісня
Танець
«Крутизна» і «постійний контроль»
АКТивація
Прикінцеві думки
Про процес дослідження. Для любителів сенсацій і схиблених на методології
Про автора
Отрывок из книги
Хоч раз зауваживши закономірність, ти вже не зможеш її не бачити. Повірте мені, я намагалася. А коли те саме повторюється, важко вдавати, що це лише збіг. Наприклад, як би наполегливо я не прагнула переконати себе, що шести годин сну мені вистачає, поспавши менше восьми годин, я стаю нетерплячою, дратівливою і накидаюся на вуглеводи. Це закономірність. Я також схильна жахливо зволікати: завжди відтягую початок праці над книжкою, беручись за генеральне прибирання і марнуючи надто багато часу і грошей на купівлю канцтоварів та розмаїтих систем зберігання. Щоразу.
Ми не можемо ігнорувати тенденції, бо наші мізки влаштовані так, щоби знаходити закономірності і наділяти їх сенсом. Люди – це істоти, які у всьому шукають зміст. І, добре це чи погано, тут мій мозок вдало налаштований. Упродовж багатьох років я тренувалася це робити, і тепер саме цим заробляю собі на життя.
.....
Корінь слова courage («сміливість») – cor, що в перекладі з латини означає «серце». Первинно значення слова «сміливість» було зовсім іншим, ніж нині. Спочатку це слово означало «відверто говорити все, що лежить на серці». З часом значення змінилося, і сьогодні сміливість є радше синонімом героїзму. Героїзм – це важливо, і ми, безсумнівно, потребуємо героїв. Але я вважаю, ми випустили з уваги, що чесно й відкрито говорити про те, ким ми є, про те, що відчуваємо, і про те, що відбувається з нами (хороше й погане), – це і є визначення сміливості. Герої часто ризикують власним життям. А пересічна сміливість означає ризикнути нашою вразливістю. У нинішньому світі це радше незвичне явище[4].
Придивившись уважніше, ми побачимо сміливість щодня. Ми спостерігаємо її, коли люди звертаються по допомогу, як я звернулася до Ешлі. Я бачу її в аудиторії, коли студент піднімає руку і говорить: «Я зовсім заплутався. Я гадки не маю, про що ви говорите». Чи свідомі ви того, яку надзвичайну сміливість потрібно виявити, зізнаючись «Я не розумію», коли ви впевнені, що зрозуміли всі довкола? Звісно, за дванадцять з гаком років викладацької праці я помітила, що, якщо одна людина наважилася сказати «Ви збили мене з пантелику», це означає, що принаймні десять студентів відчувають те саме. Вони, можливо, не мають відваги зізнатися, але, напевно, зрадіють, що комусь іншому сміливості не забракло.
