Проект «Україна», або Крах Симона Петлюри
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Данило Яневський. Проект «Україна», або Крах Симона Петлюри
I
Переднє слово
Сучасний стан інституційного розуміння проблеми
Чому «офіційна» версія не може бути правдою
Констатація
II
Український Національно-Державний Союз – Український Національний Союз: інфернальний вибір націонал-соціалізму
Хто такий Микита Шаповал?
Микита Шаповал. Оцінні судження
Микита Шаповал. Основні події життя
Шаповал про скликання Українських Установчих Зборів
«Революційний комітет повстання». Версія 1
«Революційний комітет повстання». Версія 2
«Революційний комітет повстання». Версія З
«Революційний комітет повстання». Версія 4
Народження Українського Національного Союзу. Версія Шаповала
УНС шукає підтримки в Антанти. Версія перша
УНС шукає підтримки в Антанти. Версія друга
УНС шукає підтримки у Центральних держав
УНС шукає підтримки у більшовиків
Про що Винниченко домовився з більшовиками?
УНС шукає підтримки у Скоропадського
Мемуаристи та дослідники про роль і місце «трансформатора» та його «машиністів» в історії
Висновок автора
III
Хто створив Директорію? Стан розуміння проблеми
Хто створив Директорію? Свідчення Шаповала
Хто такий Андрій Макаренко?
Хто створив Директорію? Свідчення Шаповала – продовження
Хто такий Олександр Осецький?
«Український Національний Союз». Хто це?
Що таке «Військова комісія» УНСоюзу?
12—13 листопада. План повстання ухвалено
Хто, як і коли насправді сформував Директорію
Як і чому Петлюра став членом Директорії? Версія Шаповала
Хто стояв за спиною Петлюри?
Чому Шаповал покинув Директорію? Версія Шаповала
Як і чому потрапили до Директорії Андрієвський, Швець та Макаренко? Версія Шаповала
«Не важно, хто буде членом Директорії»
Як і чому Петлюра став членом Директорії? Версія Винниченка
Якісний склад Директорії. Оцінки фахівців
9 листопада – останній день Української Держави
IV
Перші документи Директорії та «легітимність» нової влади
Дещо про перебіг повстання
Хто такий Зенон Стефанів?
Що з'ясував Стефанів?
Перші документи Директорії та «легітимність» нової влади – продовження
«Передача» влади
Хто такий Євген Коновалець?
«Передача» влади. Деякі оцінки
Дещо про фаховий рівень провідників
Висновок автора
Озброєні піддані Австро-Угорщини – ударний загін повстання
Оцінки дослідників
Висновок автора
V
Перші дні «беззаконня» й «сваволі»
«Передача» влади – продовження
Таємна історія Київського Тимчасового ревкому
Хто такий Володимир Чехівський?
Таємна історія Київського Тимчасового ревкому – продовження
Гіпотеза автора
Київський Тимчасовий ревком і «Рада комісарів»
«Рада комісарів» і Директорія
Хто такий Юрій Коллард?
«Рада комісарів» і Директорія – продовження
«Державна нарада» неіснуючої держави
Загадка «Державної наради»
Перший/другий уряд Директорії: тимчасовий компроміс Винниченка та Петлюри
Декларація 24 грудня
Декларація 24 грудня. Оцінки
Перший/другий уряд Директорії: тимчасовий компроміс Винниченка та Петлюри – продовження
Про «закони» Директорії
VI
Як «обирали» «делегатів» на Трудовий Конгрес Народів України?
Як працював Трудовий Конгрес?
Хто такий Семен Вітик?
Хто такий Сергій Бачинський?
Як працював Трудовий Конгрес – продовження
Чого прагнули «делегати» Конгресу?
«Конституції» Трудового Конгресу 28 січня
«Конституції» Трудового Конгресу 28 січня. Оцінки дослідників
«Конституції» Трудового Конгресу 28 січня. Висновок автора
28 січня. Останній день життя ТКНУ
«Конституції» Трудового Конгресу. Реалії життя
Висновок автора
VII
Західно-Українська Народна Республіка. Сучасний стан розуміння проблеми
Висновок автора
Територія та населення
Міркування автора
Політична візія Української греко-католицької церкви та Митрополита Шептицького
Політична візія Української Парламентарної Репрезентації
УПР обирає курс на війну з поляками
Декларація Української Національної Ради
Проголошення ЗУHP: необхідність, злочин чи дурість?
Політична візія поляків
Польські політичні практики осені 1918 р
Міркування автора
Політична візія галичан-українців
Проголошення ЗУНР: необхідність, злочин чи дурість? – 2
Перші законотворчі кроки ЗУНР
Акт Злуки як спроба поєднати «коня» й «трепетну лань»
«Соборна» УНР: протверезіння після весілля
ЗОУНР: від формальної демократії до фактичної диктатури
Петлюра vs Петрушевич: залишитися має один
Кінець ЗУНР
Висновок автора
VIII
Здобутки Директорії в царині державотворення
Перший. Роздача грошей
Другий. Інше
Здобутки Директорії в царині зовнішньої політики
Марення українських націоналістів проти реалій геополітики
IX
Хто такий Гелфорд Маккіндер?
Політичні практики переможців
Франція
Велика Британія
Доктрина Вільсона: ставки зроблено
Ілюзії УНР
X
Рада Народних Міністрів. Уряд Чехівського. Внутрішня політика
Зовнішня політика
Гроші
Аграрний закон 8 січня. Вихід за межі цивілізації
Розвиток національної культури
Чому УНР не могла не програти?
XI
Рада Народних Міністрів. Уряд Остапенка
Що розповідають біографії членів КНМ УНР?
Висновок автора
Рада Народних Міністрів. Уряд Остапенка – продовження
Заколоти проти Директорії
«Директорія – мертвий труп»
Висновки автора
УНР на шляху до диктатури Петлюри
Переворот у Директорії
Військова катастрофа
Паризький похорон УНР
Вісь Польща – УНР: польська візія
Вісь Польща – УНР: початок
Вісь Польща – УНР: розвиток
Січові стрільці – збройна опора націонал-соціалізму
Долю Східної Галичини вирішено
30 червня: вирок УНР оголошено
XII
Рада Народних Міністрів. Уряд Мартоса
Петлюра «змінює» політичну орієнтацію
Рада Народних Міністрів. Уряд Мазепи
Хто такий Панас Феденко?
Директорія, уряд Мазепи і становище на фронті
Уряд Мазепи, Денікін та Пілсудський
Репліка автора
Уряд Мазепи і гроші
Останні дні 1919 року
XIII
УНР: держава без території
Москва – Варшава: підготовка до Риги
Фронти громадянської війни
Зовнішня «політика» УНР
Варшавська угода
Варшавська угода: оцінки
УHP після Варшавської угоди
Хто такий Кость Лоський?
УНР після Варшавської угоди – продовження
Формалізація одноособової влади Петлюри
XIV
Рада Народних Міністрів. Уряд Прокоповича
Висновок автора
Рада Народних Міністрів. Уряд Прокоповича – продовження
Перша кінна армія і доля УНР
УНР у переддень польсько-російського миру
Хто такий Марко Безручко?
УНР у переддень польсько-російського миру – продовження
Рига
XV
Рада Народних Міністрів. Уряд Лівицького
Висновок Петлюри
Українські політики в умовах державного краху
XVI
Конституційні потуги уряду УНР. Варіант комісії Ніковського
Конституційні потуги уряду УНР. Варіант комісії Саліковського
Конституційні потуги уряду УНР очима її сучасників
Конституційні потуги уряду УНР очима наших сучасників
Висновки автора
XVII
Спроба зазирнути в майбутнє
Додатки
Додаток 1. Декларація Директорії УНР 15 грудня 1918 р. (витяги)[518]
Додаток 2. Декларація Української Директорії
Що зробила Директорія[519]
Кому належить влада?
Гріхи буржуазії
Вся влада трудовому народові
Конгрес
Повернення контрибуцій
Робітничий контроль
Боротьба з спекуляцією
Соціяльні реформи
Міжнародні відносини
Внутрішня політика
Поклик до спільної праці
Додаток З. Склад Ради Народних Міністрів, «оголошений» Директорією 24 грудня 1918 р.[520]
Додаток 4. Склад комісій Трудового Конгресу Народів України, обраних 28 січня 1919 р.[521]
Додаток 5. Склад Ради Народних Міністрів, ухвалений Директорією УНР 13 лютого 1919 р.[522]
Додаток 6. Склад Кабінету Народних Міністрів, сформованого на підставі «Тимчасового закону про порядок внесення й затвердження законів в Українській Народній Республіці» від 14 лютого 1919 р.[523]
Додаток 7. Склад Ради Народних Міністрів, ухвалений Директорією УНР 9 квітня 1919 р.[524]
Додаток 8. Зміни у складі Ради Народних Міністрів УНР, затверджені Наказами Директорії УНР 27 та 28 серпня 1919 р.[525]
Додаток 9. Склад Ради Народних Міністрів, призначеної наказами Голови Директорії від 26,28 та 31 травня[526] 1920 р
Додаток 10. Зміни у складі Ради Народних Міністрів, ухвалені Директорією УНР 31 травня 1920 р.[527]
Додаток 11. Склад Ради Народних Міністрів, створений наказом Директорії УНР від 14 жовтня 1920 р.[528]
Отрывок из книги
У попередній розвідці «Проект “Україна”, або Таємниця М. Грушевського», в основу якої були покладені, по-перше, документи і матеріали Української Центральної Ради та Української Народної Республіки[1] і, по-друге, результати досліджень останніх 10 років вітчизняних суспільствознавців, автор дійшов таких висновків.
Покоління українських істориків, читаючи, перечитуючи, цитуючи, узагальнюючи, зівставляючи та аналізуючи наведені документи і свідчення, якимось дивом не помітили (або не мали бажання помітити) очевидне: суб'єкти й об'єкти політичного життя мусили сформулювати своє ставлення до факту окупації Польської держави Австрією та Росією і виробити modus vivendi, прийнятний як для себе, так і для окупаційних режимів. На це пішло життя принаймні трьох поколінь «українців», поляків, євреїв, інших народів. Результат, зокрема щодо «українців», був, як нам видається, в цілому таким.
.....
«<…> Нарада членів Установчих Зборів обирає Уряд УНР і доручає йому організацію боротьби за відновлення Республіки. Зрозуміло, що діяльність цього Уряду була б нелегальною, а члени його законспіровані, хоч акти, які він видаватиме, мусіли б бути підписувані дійсними прізвищами, щоб населення знало, хто і куди кличе. Инші члени Установчих Зборів мусіли б також перейти на нелегальне становище: бути фактичними керівниками акції на місцях. На цій боротьбі розвинеться і скріпиться свідомість і в нашому народі, скріпиться національна ідея, похитнута останніми часами, а головне, підірвана буде шкідлива думка, ніби німців привела Україна».
Шаповал стверджував: цей його план захищало 12—15 людей, головним чином депутати-селяни, а також персонально Швець і Янко. Більшість присутніх, у тому числі Борис Мартос, який виступив від імені УСДРП, а особливо – київські есери та помірковані діячі УЦР, речником яких був Ілля Шраг, була категорично проти. «Вислухавши його аргументи, – зауважив Микита Юхимович, – я в нестямі обурення укинув Шрагові: “Вся Ваша аргументація є аргументацією політичної трусости!”. Збори було зірвано: члени У[становчих] 3[борів] роз'їхалися по домівках, бо ними ніхто не цікавився»[30]. Вихватка Шаповала, за його власним визнанням, зруйнувала нараду і «покінчено було на тім, що треба скликати другу таку нараду»[31]. На евентуальній можливості скликання навіть квазілегітимних, навіть в урізаному складі Установчих Зборів було поставлено хрест.
.....