Читать книгу Крутість тобі личить. Як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну - Джен Сінсеро - Страница 8

Якось я перебувала в будинку свого брата Бобі. Лежала на дивані і спостерігала за його дворічним сином, який грався поруч. Раптом щось упало зі столу, і мій маленький небіж нагнувся, щоби підняти цю річ. Бобі повернувся до мене і сказав: «Ти це бачила? Хлопчина знає точно, як це робити. Він стає на коліна, прямо тримає спину, широко розставляє ноги, втягує живіт – досконало!»

Вражений такою старанністю та вмінням сина, Бобі кілька наступних хвилин кидав різні речі на підлогу – ложку, пульт до телевізора, бляшанку з-під пива – і мій племінник, чудовий малюк, продовжував усе піднімати, а брат не припиняв сипати похвалами з приводу його постави, роботи м’язів, серйозності дій і того факту, що малий успішно впорався з усіма завданнями, попри те, що йому заважав підгузок.

«Це неймовірно. Дитина може перевернути машину, не пошкодивши спини. Я ж ледве здатен вбрати штани і не потрапити після цього до лікарні».

Коли ми народжуємося, у нас є інстинктивне розуміння найважливіших речей у нашому житті, а також, наприклад, того, що слід згинати коліна, а не нижню частину спини, аби підняти з підлоги бляшанку з-під пива. Ми приходимо у світ уже зі знанням того, як довіряти своїм інстинктам, як дихати, як їсти лише тоді, коли відчуваємо голод, як не переживати, що інші думають про звучання нашого голосу, про те, як ми танцюємо, яку робимо зачіску. Ми знаємо, як грати в ігри, створювати нові речі й любити. Потім, коли ростемо і вчимося від інших людей, ми замінюємо багато цих примітивних трактувань негативними помилковими переконаннями, страхами, соромом і сумнівами у власних силах. Далі ми страждаємо від емоційного та фізичного болю і навіть намагаємося заглушати цей біль наркотиками, сексом, алкоголем, телебаченням, кукурудзяними паличками тощо. Або стаємо посередньою особистістю. Або опиняємося на висоті (згадай, яким сильним ти насправді є) і починаємо заново вчитися всього того, що ми вже знали на початку свого життя.

Це так, ніби ми народжуємося з великою сумкою грошей і маємо більше коштів, аніж нам потрібно для реалізації будь-яких мрій, однак замість того, щоби йти за своїми інстинктами і дослух́атися до свого серця, вкладаємо ці гроші у те, що й інші люди. Деякі інвестують у віру, що вони занадто старі, аби ходити у клуби, хоча понад усе люблять танцювати; інші вкладають у своє переконання, що вони дуже стильні, а насправді найбільше прагнуть кохання; дехто вкладає гроші у сором через свою сексуальність замість того, щоби врешті просто визнати, що він гей. Поки ми продовжуємо фінансувати те, що не є для нас бажаним, наша власна фортуна виснажується. І це триватиме аж до моменту, коли ми знову об’єднаємося з тією людиною, якою ми дійсно є, і почнемо інвестувати в себе, щоби зажити в розкоші, насиченим і справжнім життям.

Є безліч способів, якими ми позбуваємося самих себе. Та найвідчайдушніший і найнещадніший із них такий: усе, що ми маємо, інвестуємо у віру, наче ми недостатньо хороші.

Ми приходимо в цей світ гарненькими крихітними немовлятами й одразу беремося вчитися, як не любити самих себе! Як же безглуздо це звучить! Хіба ні? Любити самого себе – найпростіша, але водночас найпотужніша здатність у будь-який час, котра просто зникає, коли ми починаємо вбирати зовнішню інформацію.

Я не кажу про чваньковитість чи нарцисизм, позаяк вони також з’являються через страх і брак любові до себе, я говорю про глибокий зв’язок із нашим найвищим «я» і непохитну здатність прощати своєму найнижчому «я». Бо якщо ми любимо себе достатньо, це дає нам змогу позбутися почуття провини, забути про обр́ази та критику і зрозуміти, що таке співчуття, радість і вдячність.

Коли ми щасливі та любимо себе, ми не переймаємося всілякими дурницями (ні власними, ні чиїмись).

Уяви собі, яким був би наш світ, якби всі любили себе так сильно, що їх не лякали б думки інших людей, якби вони не переживали через свій колір шкіри чи сексуальні вподобання, навички чи освіту, наявність чи відсутність майна, релігійні вірування, звички чи загальну тенденцію просто бути (чорт забирай!) самим собою. Уяви, наскільки іншою була б твоя реальність (і реальність кожного, хто тебе оточує), якби щоранку ти прокидався впевненим у власній здатності любити та своїй важливій ролі на цій планеті. І якби ти послав до біса сором, відчуття провини, невпевненість у собі та ненависть і дозволив собі робити і мати все те, чого хоче твоє маленьке серце.

ОСЬ у якому світі я хочу жити.

Тож у твоїх інтересах увіковічити таке радикальне себелюбство, і воно змінить твою реальність. А далі кілька найкращих способів завоювати себе знову:

1. Цінуй те, що ти особливий

Уже ніколи не буде людини, такої ж, як ти. Ти наділений особливими здібностями, щоби ділитися ними з усім світом. І хоча кожен має якісь свої таланти, ніхто не буде використовувати їх так само, як ти. Ти маєш свій спосіб існування у світі і плани на майбутнє, які унікальні лише для тебе. Ти – єдина людина, яка думає так, як ти думаєш. Ти створив власну унікальну реальність і йдеш своєю неповторною життєвою дорогою. Ти і тільки ти – людина, яка більше ніколи не з’явиться. Ти – щось дуже важливе.

2. Занурся у похвалу

Повір мені, я не робила б цього, якби не було потрібно. Але похвала таки дієва. Ти не повинен нічого говорити перед дзеркалом, не мусиш себе обіймати чи купити спеціальний різнокольоровий блокнот, який защіпається на кнопку, щоби робити в ньому записи. Але якщо ти хочеш розвернути свій корабель на сто вісімдесят градусів, тобі необхідно полагодити свій мозок і навчити його думати по-іншому. І це саме те, що для тебе може зробити похвала.

З’ясуй, які твердження тобі хочеться чути найбільше, і повторюй їх цілий день: у машині, поки йдеш вулицею, вдаючи, що говориш по телефону, або шепчи собі під ніс, коли стоїш у черзі у відділі транспортних засобів. Напиши їх на клаптиках паперу і наклей повсюди у себе в будинку, на дзеркалі, на холодильнику, в машині. Пиши свої улюблені твердження по десять разів щоранку і щовечора перед сном та проговорюй їх уголос.

Ось кілька фраз, які можна використовувати спеціально для підвищення власного себелюбства. Вибери одну чи дві, які пасують тобі найбільше, і засипай себе ними:

• Я заслуговую – і отримую – величезну кількість любові кожної миті щодня.

• Я – єдине ціле з Усесвітом. Усесвіт такий само прекрасний, як і я.

• Моє серце відкрите. Любов туди заходить і виходить.

• Я отримую все добро, що дає мені життя.

• Я – чудова, розумна, гарна людина.

• Мені подобається мій зріст і розмір мого заду.

Чи щось таке. Якщо жодне із цих тверджень не діє, подумай про щось, про що тобі важко говорити, але що зачіпає тебе за живе. Що більше емоцій ти відчуватимеш до того, що промовляєш, то більше сили воно матиме для позитивних змін. І, звичайно, на початку може здаватися, ніби ти собі брешеш, але правда полягає в тому, що ти живеш брехнею, тож похвала повертає тебе до правди.

Ти не можеш просто торохтіти якісь нісенітниці. Аби метод спрацював, ти повинен відчувати це, хотіти цього, це має тебе захоплювати.

3. Роби те, що подобається

Коли ти постійно відмовляєшся від людей, їжі, речей і подій, які змушують тебе почуватися живим, це справляє на тебе негативний вплив.

Поглянь на своє життя і зрозумій, де ти помиляєшся. Якщо ти сам собі кажеш щось на кшталт: «Я так люблю кудись приходити, щоби послухати живу музику! Я не можу згадати, коли востаннє це робив», поквапся.

Ми всі зайняті, але є люди, для яких пріоритет – отримувати задоволення від свого життя і які, гм, отримують таке задоволення. Просто зараз тисячі людей по всьому світі милуються океаном під час заняття з йоги, трусять своїм задом під музику десь на якомусь фестивалі чи верещать від захоплення під час круїзу своєї мрії на одному з лайнерів «Волт Дісней Компані». Послухай, що ти насправді говориш і яку приділяєш увагу тому, що робиш, та свідомо зроби максимальні спроби збільшити свою радість. Це може бути будь-що. Ти можеш провести вік-енд із хорошим другом, звільнитися з ненависної роботи, купити зовсім непрактичні, але такі класні туфлі чи поїхати у відпустку в Коста-Рику, щоби займатися там серфінгом. Це приклади, як бути активним і брати участь у творенні свого життя, яке тобі подобається, замість того щоби смиренно жити тим, у якому ти просто мучишся. Зроби собі подарунок. Подаруй собі радість життя, поки ти ще на це здатний.

Якщо ж ти ставиш чужі інтереси понад усе, пересунь себе на перше місце. Ті, хто звик, що ти – їхній особистий помічник, однаково тебе любитимуть, навіть якщо будуть трохи незадоволеними, що ти більше терпляче їм не догоджаєш. Купи собі джинси, відкрий депозитний рахунок, знайди когось, щоби готував тобі їжу, змусь своїх дітей вичистити котячий туалет. Ти не станеш егоїстом, якщо почнеш піклуватися про себе, просто будеш трохи щасливішим. Дбай про себе, наче ти найкраща людина, яку ти будь-коли зустрічав.

4. Знайди заміну

Ми так звикли до своїх негативних мимовільних реакцій на самих себе, що ніколи й не думаємо піддати їх сумніву. Ми просто сприймаємо їх за правду, чисту правду і нічого, крім правди. Але як тільки ми усвідомимо свої моделі мислення та поведінку, то можемо свідомо їх змінити. Отож, почни звертати увагу на таке:

Що ти думаєш, коли дивишся у дзеркало?

Що відбувається в тебе всередині, коли ти бачиш людину, яка досягла успіху в тій справі, якою ти завжди хотів займатися, але ніколи не наважувався?

Що ти думаєш і відчуваєш, коли підходиш до групи красивих та успішних людей?

Чи коли ти всіляко намагаєшся зробити щось, але тобі не вдається?

Чи коли тебе покинула дуже гарна дівчина? І сексуальна?

Чи коли ти цілий день ходиш містом, а в тебе, виявляється, розстібнута ширінька?

Чи коли ти залишаєш каву на даху свого автомобіля і рушаєш?

Чи коли ти засмучуєш свого друга?

Чи коли ти вдарив палець на нозі об кухонний стіл уже вдесяте за сьогодні?

Чи коли ти забуваєш про день народження батька?

Чи коли ти грубіяниш людині, яка цього зовсім не заслуговує, причому так різко, ніби маєш на це право?

Зверни увагу на порожні слова, що спадають тобі на думку, коли ти відчуваєш огиду до себе, і подумай, як відреагувати по-новому і краще.

Наприклад, якщо кожного разу, коли ти дивишся у дзеркало, твоя перша думка – «оййй!..», то зроби свідому спробу змінити її на «вау, круто!».

Якщо в тебе складні стосунки з батьком і ти картаєш себе щоразу, коли сказав йому щось неприємне, заміни фразу «Я – чудовисько» на «Я – просто мала дитина, яка визнає свої помилки». А потім, звісно, перепроси батька.

Якщо твоя стандартна реакція на якусь неприємність – «Брр, Її Королівська Потворність знову завдає удару», заміни її на «Чого я можу з цього навчитися?»

Найважливіша річ полягає в тому, щоби звільнитися від трагедії і переконання, що ти теперішній і є справжнім собою. Я не переживаю, якщо ти з легкістю можеш сказати собі: «У тебе нормальний ніс і твоє обличчя має чудовий вигляд, а не такий, ніби в нього в’їхали яхтою». Адже одного дня може так статися, що з’явиться якась відома та стильна модель, у якої ніс буде значно більшим за твій і яка впевнена, що вона прекрасна в будь-якому образі, і раптом ти зрозумієш, що ти теж гарний, а всі будуть у захваті від твого носа, попри те, що ще вчора ти думав, як його відпиляти.

Саме так безглуздо ми поводимося.

Не витрачай свого життя на чіпляння за якісь образливі рішення, які ти колись сам приймав. Замість того виріши замінити їх новими і значно кращими.

5. Не глузуй із себе

Постійне використання гумору, який принижує гідність, – тільки для лузерів. Я розумію, що такі жарти можуть бути неймовірно смішними, і я також інколи цим грішу. Деколи мені навіть хочеться переїхати машиною хлопця, який не вміє сміятися із себе. Однак це трохи не те, бо зараз я говорю про твоє неперервне самокартання і твердження, що ти, мовляв, безнадійний невдаха. Мучити себе глузуваннями набридає. Швидко. Особливо якщо це твоя фішка. Отож, якщо ти один із тих людей, які вдаються до самоглузування повсякчас, то ти не лише просиш людей думати, що ти лузер, а й благаєш самого себе так вважати. Це так само, як бити себе знову і знову ломом. А хіба ти наважився б зробити це зі своїм прекрасним «я»?

Слова, які ти кажеш собі щодня, мають значно більше сили, ніж ти думаєш. На перший погляд безневинні жарти із часом перетворюються на серйозні деструктивні переконання. Наші думки стають нашими словами, наші слова стають нашими переконаннями, наші переконання стають нашими діями, наші дії стають нашими звичками, а наші звички формують нашу реальність. Отож, якщо твій улюблений жарт – про те, що ти можеш запросити когось на побачення тільки під дулом пістолета, і ти проводиш суботу наодинці, можливо, тобі слід придумати якийсь інший дотеп?

І ще: постійне глузування із себе – це дешевий спосіб здаватися дотепним. Будь-хто це може робити. Отож, змусь себе вигадати інший сценарій. Стань упевненим – і ми, сноби гумору, подякуємо тобі.

6. Дозволь любові зайти у твоє життя

Приймай компліменти із вдячністю. Не треба чинити опору, спростовуючи їх словами: «О, ця жалюгідна стара річ?» Спробуй натомість: «Дякую». Крапка.

Також дбай про своє тіло. Ми (якщо ти трохи схожий на мене) постійно метушимося, виконуючи безліч щоденних завдань своїми нещасними тілами, які відтак смикаються, немов старі шкарпетки на вітрі. Коли в нас обмаль часу, то ми зазвичай не звертаємо на нього уваги. «У мене сьогодні п’ять зустрічей, тому я піду на йогу завтра, а на ланч з’їм батончик». Причому під час нашого короткого й тимчасового перебування на цій землі тіла нам потрібні значно більше, ніж ми їм. Кажи гарні слова про своє тіло, вишукано одягай його і вигулюй. Дозволь йому займатися гарячим сексом, вилежуватися у розкішній ванні та подбай про масаж для нього. Рухай ним, роби розтягування, годуй його, давай йому воду, приділяй йому увагу. Що краще наше тіло почувається, то щасливішими і продуктивнішими ми стаємо.

7. Не порівнюй себе з іншими

Чи траплялося колись із тобою таке, що ти робив щось, чим дуже пишався, і почувався на сьомому небі від щастя, поки не побачив, що хтось інший робить те саме, але, на твою думку, йому це вдається значно краще, ніж тобі, – і раптом ти засмучувався?

Порівняння – це найшвидший спосіб позбавити себе радості в житті.

Тебе не має обходити, що роблять інші люди. Все, що має значення, – це те, що ти собі сам подобаєшся і задоволений тим, що ти створюєш. Ти однозначно унікальний, і це робить тебе фантастичним. Висновок, що хтось інший унікальний і кращий за тебе, точно тобі не допоможе.

Спробуй уявити, на що був би схожим світ, якби наші найвідоміші герої втратили свою неповторність через порівнювання себе з іншими? Що було б, якби Мерилін Монро порівнювала себе із Кейт Мосс і вирішила, що їй потрібно схуднути? Чи якби хлопці з Led Zeppelin порівнювали себе з Моцартом? Круто. Цей хлопець – справжній молодець. Йому вдається грати значно краще, ніж ми коли-небудь зможемо. Причому в нього навіть немає барабана. Гадаю, що ми повинні викинути свій. Чи, можливо, взяти до рук арфу, якщо хочемо, щоб у нас була нормальна музика.

Ти сам – уже більш ніж достатньо. Уникай порівняння, бо це справжня напасть.

8. Пробачай собі (слухай! це дуже важливо)

У тебе були неприємні моменти в минулому. І будуть у майбутньому. Кожна людина народжується зі здатністю припускатися помилок. Не лише ти такий, і неприємності – не тільки твоя специфічна риса. Позбудься її. Терзати себе провиною чи нерозумно критикувати – узагалі беззмістовно. Не кажучи вже про те, що це дуже нудно. Ти не стаєш кращою людиною, коли відчуваєш вину чи думаєш про себе погано, лише ще більше засмучуєшся.

Зрозумій одну істину: вина, сором та самокритика найбільше руйнують твоє життя. Тож, пробачивши собі, ти здобудеш неймовірну силу. Ось чудовий спосіб це зробити:

Подумай про якусь специфічну річ, яку ти зробив і через яку погано почуваєшся. Згадай усі подробиці і відчуй, як реагуватиме твоє тіло. Зроби так знову і знову, думаючи про це, і скажи собі: «Коли я плекаю свої погані почуття, це тільки завдає шкоди мені та іншим людям. Окрім того, це перешкоджає мені насолоджуватися життям. Я – прекрасна людина. Я хочу любити своє життя. Я хочу, щоби неприємні відчуття мене залишили».

Роби так доти, поки відчуєш свободу і легкість, поки твоя проблема перестане тебе турбувати. Це може зайняти день, тиждень, або ж кілька місяців, або статися одразу. Але незважаючи на те, скільки знадобиться часу, зроби це. Бо, якщо хочеш бути вільним, ти маєш дати собі час. (У розділі 15 є більше порад, як пробачити собі та позбутися докорів сумління.) І якщо тобі потрібно вибачити комусь, просто візьми слухавку телефону.

9. Полюби себе

Тому що це святий Грааль для щастя.