Оглавление
Емі Морін. 13 звичок, яких позбулися сильні духом люди
Вступ
Що таке сила духу?
Розділ 1. Вольові люди не витрачають час на жалість до себе
Розділ 2. Вони не витрачають сили дарма
Розділ 3. Вони не ховаються від змін
Розділ 4. Вони не зосереджуються на тому, чого не можуть контролювати
Розділ 5. Вони не намагаються догодити всім
Розділ 6. Вони не бояться піти на прорахований ризик
Розділ 7. Вони не живуть минулим
Розділ 8. Вони не повторюють помилок знов і знов
Розділ 9. Їх не обурюють чужі успіхи
Розділ 10. Вони не зупиняються після першої невдачі
Розділ 11. Їх не лякає самотність
Розділ 12. Вони не вважають, що весь світ завинив їм
Розділ 13. Вони не очікують на миттєві результати
Підсумок. Як зберегти силу духу?
Посилання
Подяки
Отрывок из книги
Коли мені було двадцять три, від аневризми мозку несподівано померла мати. Вона завжди була здоровою, працьовитою та жвавою жінкою, яка до останньої хвилини любила життя. Власне, я бачилася з мамою напередодні того, як її не стало. Ми зустрілися у глядацькій залі подивитися баскетбольний турнір учнів старшої школи. Як завжди, мати багато сміялася, розмовляла та насолоджувалася життям. Але вже за добу вона померла. Ця втрата дуже сильно вплинула на мене. Я не могла уявити, як прожити решту днів без її порад, сміху та любові.
Тоді я працювала в громадському центрі психічного здоров’я та взяла відпустку на декілька днів, щоб пережити горе на самоті. Чи можливо добре допомагати іншим, якщо ти невміло даєш собі раду у власних почуттях? Звикнути до життя без матері виявилося складною справою. Це було зовсім не легко, але я старалася задля того, щоб звестися на ноги. На підготовчому курсі психотерапевтів нас вчили, що час нічого не лікує, – сенс лише у тому, як розпоряджатися ним, і саме це впливає на швидкість одужання. Я зрозуміла, що без журби біль не полегшиться, та дозволила собі посумувати, погніватися та осягнути усі справжні втрати після смерті мами. Це не просто туга за нею – це також було і болісне усвідомлення того, що мати ніколи вже не побачить важливих подій у моєму житті та жодним чином не здійснить своїх сподівань: вийти на пенсію та стати бабусею. Завдяки підтримці друзів і родини та з вірою в Бога мені вдалося відновити душевну рівновагу – з часом спогади про маму стали приносити усмішку, а не муки скорботи.
.....
Пам’ятаєте про тристоронній підхід до зміцнення сили духу? Щоб припинити жаліти себе, необхідно змінити цю звичку та не дозволяти собі поринати в скорботні думки. Для Джека це означало не сидіти весь час удома за відеоіграми та телевізором. Він мав би бути серед однолітків та повернутися до звичних занять, наприклад до школи. Батьки також змінили погляд та стали вважати сина не потерпілим, а вцілілим. Тільки-но їм вдалося змінити ставлення до аварії, жалість перетворилася на вдячність.
По смерті Лінкольна минуло чотири місяці, ми з його родиною зустрічали те, що могло б стати його двадцять сьомим днем народження. Я з тремтінням чекала того дня, бо не знала, як згаяти час. Уява малювала лише те, як ми сидимо біля упаковки серветок та жаліємося на те, як несправедливо, що Лінкольн не дожив до цього віку.
.....
