Оглавление
Федір Титарчук. Останнє літо. Всі ми родом з 90-х (українською)
Останнє літо
1. Ми
2. Жека
3. Віталік
4. І знову Жека
5. Льоха на прізвисько Хомич
6. Саня
7. Ватрон
8. Дімка – друг дитинства
9. Віталік і його «подруга серця»
10. Шура
11. Діма II
12. Пуд 13-й. Гуру изотерики та демонології
13. Я
14. Зупинка
15. Січна…
Ітерація «мінус 1»
Ітерація «мінус 2»
Ітерація «мінус 3»
Ітерація «мінус 4»
Ітерація «плюс 2»
Ітерація «мінус 5»
Ітерація «плюс 3»
Ітерація «мінус 6»
Ітерація «мінус 7»
Ітерація «мінус 8»
Ітерація «плюс 3»
Ітерація «плюс 1»
Ітерація «остання»
16. «Приміська дискотека»
17. Останнє літо…
18. Епілог
Отрывок из книги
Весна. Не та вогка і водяниста весна, що приходить відразу ж за останніми морозами і знаменується струмками, спливаючими пляшками, шприцами та іншим сміттям, що вже роками не прибиралися і ще стільки ж не будуть прибиратися, утворюючи спочатку купи, потім звичний ареал проживання, а далі – формуючи нашарування, заростаючи пилом і піском, створять так званий культурний шар. Який шар? Яка культура – такий і шар. І хулі тут чекати?!
Я вибрався на вулицю, переступив чи то через собачі екскременти, чи то просто через щось, що любив викидати зі свого балкона наш сусід, який давно пішов в синява після розпаду Союзу. Переступив і з почуттям юнацького максималізму відправився нарізати кола навколо «інтернату», попутно збираючи охочих до такого проведення часу. Охочі знаходилися, більше того, в них нестачі в принципі не існувало. Погода кричала… Але кричала вона кожному своє. Кого дорікала в тому, що він досі не п'яний. Комусь нагадувала про життя та її продовження, пробуджуючи в ньому статевий інстинкт і потяг до продовження роду. Ні, рід ні хто особливо продовжувати не поспішав, всіх нас більше цікавив сам процес.
.....
Наш сміх лунав серед руїн колись гучної човнової станції. Праворуч розсипалася металева конструкція, ще не розпиляна на металобрухт – не прийшов час. Зліва лежало кілька човнів, що вже ні коли не вийдуть на воду – все більш-менш тримається на плаву давно розтягнули жителі сусідніх приватних будинків.
Приватні будинки дивилися на нас своїми садами, які переходили в занедбані плодові дерева човнової станції, а далекий і такий близький порослий травою берег приносив вологу і свіжість нашим тілам і розуму.
.....
