Оглавление
Франсуа Рабле. Гаргантюа та Пантагрюель
Корок геть! Від перекладача
А ось i словарик, за взірцем раблезіанського глосарія, укладений для тих читачів, які утримаються сміятися до другої книги:
Престрахолюдне житіє великого Ґарґантюа, батька Пантаґрюеля, написана во время оно магістром Алькофрібасом, збирачем квінтесенції, книга ряснопантагрюелецвітна
Одавторове слово
Розділ І. Про родовід і вікодавній корінь Ґарґантюйський
Розділ II. Фрашки-антидоти, на давніх руїнах знайдені
Розділ III. Як мати Ґарґантюа виношувала його аж одинадцять місяців
Розділ IV. Як уже черевата Ґарґантюа об'їлася Ґарґамелла утрібкою
Розділ V. Рацеї під мухою
Розділ VI. Яким химерним робом Ґарґантюа на світ народився
Розділ VII. Як нарекли ҐАрґантюа і як прилюбився він вино цмулити
Розділ VIII. Як Ґарґантюа одягався
Розділ IX. Барви та строї Ґарґантюйські
Розділ X. Що означають білий і синій кольори
Розділ XI. Про вік хлоп'ячий Ґарґантюа
Розділ XII. Про цяцькові коники Ґарґантюа
Розділ XIII. Як Ґранґузьє завдяки нововинайденій підтирці визнав неабиякий розум у Ґарґантюа
Розділ XIV. Як Ґарґантюа попав у науку до богослова латинника
Розділ XV. Як Ґарґантюа навчався в інших педагогів
Розділ XVI. Як Ґарґантюа послано до Парижа на якій кобиляці він їхав і як вона розправилася з боськими бурчимухами
Розділ XVII. Як Ґарґантюа віддячився парижанам за їхнє вітання і як він познімав із церкви Нотр-Дам старші дзвони
Розділ XVIII. Як Янотуса де Браґмардо до Ґарґантюа послали вимагати дзвони назад
Розділ XIX. Промова магістра Янотуса де Браґмардо, до Ґарґантюа звернута, із проханням віддати дзвони
Розділ XX. Як софіст забрав свою сукнину і як він позивався з іншими сорбонниками
Розділ XXI. Розклад навчання Ґарґантюа, що склали його напутники софісти
Розділ XXII. Ігри Ґарґантюа
Розділ XXIII. Як завдяки знайденій Понократом методі у Ґарґантюа марно не пропадало жодної години
Розділ ХХIV. Як Ґарґантюа дощ перебував
Розділ XXV. Як між лернейськими пекарями і ґарґантюйцями зайшла велика змага, до кривавих чвар призвівши
Розділ XXVI. Як лернейці за головою царя Пикрохола[82] підступно на ґарґантюйських пастухів напали
Розділ XXVII. Як ченчик сеїнець перешкодив воріженькам монастирський сад обнести
Розділ XXVIII. Як Пикрохол Ларош-Клермо захопив і як убивався і бідкався Ґранґузьє, війну оголошуючи
Розділ XXIX. Про що Ґранґузьє писав до Ґарґантюа
Розділ XXX. Як до Пикрохола послано гінцем Ульриха Ґалле
Розділ XXXI. Промова Ґалле, до Пикрохола звернута
Розділ XXXII. Як Ґранґузьє для замирення велів перепічки вернути
Розділ XXXIII. Як Пикрохолові напутники необачними порадами наразили царя на велику небезпеку
Розділ XXXIV. Як Ґарґантюа покинув Париж, аби рідний край рятувати, і як Гімнаст здибався з воріженьками
Розділ XXXV. Як Гімнаст поклав трупом отамана Тріпе та інших пикрохолців
Розділ XXXVI. Як Ґарґантюа зруйнував на Ведському броді замок і як цей брід перебрідали
Розділ XXXVII. Як Ґарґантюа із чуба гарматні кулі вичісував
Розділ XXVIII. Як Ґарґантюа вмаламурив із салатою шістьох прочан
Розділ XXXIX. Як Ґарґантюа шанував ченчика і як гарно глаголав ченчик за вечерею
Розділ XL. Чого ченців цураються миряни і чому у них носюри, а не носи
Розділ XLI. Як чернець приспав Ґарґантюа, про його часослов і требник
Розділ XLII. Як ченчик підбадьорював кумпанів і як він повис на дереві
Розділ XLIII. Як Пикрохолові дозорці спіткали Ґарґантюа і як ченчик убив отамана Дмухача, а потім у полон попав
Розділ XLIV. Як чернець позбувся охоронців і як поліг Пикрохолів дозір
Розділ XLV. Як чернець привів прочан і які чудові слова мовив їм Ґранґузьє
Розділ XLVI. Як людяно обійшовся Ґранґузьє із бранцем Боюном
Розділ XLVII. Як Ґранґузьє зібрав свої легіони і як Боюн Шкодороба убив і як потім його вбито самого за Пикрохоловим наказом
Розділ XLVIII. Як Ґарґантюа обложив Пикрохола в Ларош-Клермо і як він Пикрохолове військо погромив
Розділ XLIX. Як Пикрохол на втеках ускочив у халепу і як повівся Ґарґантюа після битви
Розділ L. Ось із якою промовою Ґарґантюа звернувся до переможених
Розділ LI. Як звитяжців-ґарґантюйців після битви вдаровано
Розділ LII. Як Ґарґантюа звелів для ченців Телемську пустинь[118] збудувати
Розділ LIII. Як і на які кошти збудовано Телемську пустинь
Розділ LIV. Напис на великій брамі Телемської пустині
Розділ LV. Як убрано селитьбу телемітів
Розділ LVI. Як убиралися телемські сестри і брати
Розділ LVII. Як жили телеміти
Розділ LVIII. Пророча загадка
Пантаґрюель, цар дипсодськии, як він є з усіма його застрашливими чинами й вичинами, твір святої пам'яти магістра Алькофрібаса, добувача квінтесенції
Одавторове слово
Розділ І. Про походження і стародавність роду Пантаґрюелевого
Розділ II. Про уродини грізного Пантаґрюеля
Розділ III. Як скорбів Ґарґантюа, свою жону Бадбек утративши
Розділ IV. Про дитинство Пантаґрюелеве
Розділ V. Чини і вичини юного Пантаґрюеля
Розділ VI. Як Пантаґрюель здибав лімузинця, що францужчину перековерзував
Розділ VII. Про те, як Пантагрюель прибув до Парижа, та про прегарні книги з бібліотеки Сен-Віктора
Розділ VIII. Як у Парижі Пантаґрюель одержав від свого батька Ґарґантюа листа, копія якого наводиться нижче
Розділ IX. Як Пантаґрюель зустрів Панурґа[161] і полюбив його повік
Розділ X. Як Пантаґрюель розсудив одну геть темну і трудну контроверзу – так справедливо, що всі дивом дивувалися його мудрості
Розділ XI. Як сеньйори Сраколиз і Пийвино позивались перед Пантаґрюелем без адвокатів
Розділ XII. Як сеньйор Пийвино тягався перед Пантаґрюелем
Розділ XIII. Як Пантаґрюель розв'язав позов двох сеньйорів
Розділ XIV. Панурґ оповідає, як він вирвався із турецьких лабет
Розділ XV. Як Панурґ навчав найновішого способу зводити паризькі мури
Розділ XVI. Про норови та звичаї Панурґові
Розділ XVII. Як Панурґ здобував індульгенції, як одружував бабів і як провадив процеси у Парижі
Розділ XVIII. Як англійське вчене світило зголосилося дебатувати з Пантаґрюелем і як його подолав Панурґ
Розділ XIX. Як Панурґ заткнув за пояс англійця, що дискутував знаками
Розділ XX. Як Таумаст вихваляв Панурґові чесноти та вченість
Розділ XXI. Як Панурґ залюбився у великосвітню пані паризійку
Розділ XXII. Як Панурґ зробив паризійській дамі фиґля, який аж ніяк її не скрасив
Розділ XXIII. Як Пантаґрюель на звістку про наїзд дипсодів[220] у край амавротів Париж покинув і чом у Франції такі короткі милі
Розділ XXIV. Лист, якого привіз Пантаґрюелеві паризійчин гонець, і тлумачення слів, на золотій каблучці карбованих
Розділ XXV. Як Панурґ, Карпалим, Евстен та Епістемон, комбраття Пантаґрюелеві, от уже проворяки, поклали трупом шістсот шістдесят лицарів
Розділ XXVI. Як Пантаґрюелеві та його комбраттям онавісніла солонина і як Карпалим пішов полювати на дичину
Розділ XXVII. Як Пантаґрюель звів трофей на честь своїх пруесів, а Панурґ – інший на честь своїх зайчат, як із Пантаґрюелевих пуків уродились чоловічки, а з його бзда – жіночки, і як Панурґ зламав палицю на двох склянках
Розділ XXVIII. Як Пантаґрюель, схистившись, узяв гору над дипсодами та великолюдами
Розділ XXIX. Як Пантаґрюель побив триста велетнів, закутих у камінні лати, та їхнього отамана Вовкулаку
Розділ XXX. Як уміло Панурґ ізцілив Епістемона, хай і безголового, і як знов об'явились гемони і пекельники
Розділ XXXI. Як Пантаґрюель вступив до столиці амавротів і як Панурґ женив царя Анарха і зробив його продавцем зеленого соусу
Розділ XXXII. Як Пантаґрюель накрив язиком усе військо і що автор узрів у його роті
Розділ XXXIII. Як Пантаґрюель занедужав і як вилікувався
Розділ XXXIV. Кінець з одавторовими перепросинами
Книга третя. геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля. Зладив метр Франсуа Рабле, доктор медицини. Переглянута і виправлена автором за вимогами допотопної цензури. Автор дуже просить ласкавих читальників до сімдесят восьмої книги сміятися тільки в кулак
Переднє слово автора, метра Франсуа Рабле, до третьої книги геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля
Розділ І. Як Пантаґрюель пересилав до Дипсодії колонію утопійців
Розділ II. Як Панурґ пошився в сеньйори Сальмі у Дипсодії і як він теребив хліб ще в накоренку
Розділ III. Як Панурґ хвалив боргувальників і боржників
Розділ IV. Дальший тяг Панурґової похвали боргувальникам і боржникам
Розділ V. Як Панурґ лаяв боржників і боргувальників
Розділ VI. Чому новоженців не затягують до війська
Розділ VII. Як у Панурґа завелася у вусі блоха і він перестав носити свого пишного гульфика
Розділ VIII. Чому гульфик – головна броня вояцька
Розділ IX. Як Панурґ радився з Пантаґрюелем, женитися йому чи не женитися
Розділ X. Як Пантаґрюель доводив Панурґові, що радити щось про мар'яж – штука морочлива, і про ворожбу за Гомером та Верґілієм
Розділ XI. Як Пантаґрюель доводив осудність ворожби на костях
Розділ XII. Як Пантаґрюель визначив, за Верґілієвими віщуваннями, який буде шлюб у Панурґа
Розділ XIII. Як Пантаґрюель радив Панурґові передбачити, вдало чи невдало він одружиться, через сновидіння
Розділ XIV. Панурґів сон і його тлумачення
Розділ XV. Панурґові визворотки і виклад монастирської кабали щодо солонини
Розділ XVI. Як Пантаґрюель порадив Панурґові удатися до панзуйської сивілли
Розділ XVII. Як Панурґ розмовляв з панзуйською сивіллою
Розділ XVIII. Як Пантаґрюель і Панурґ по-різному тлумачили вірші панзуйської сивілли
Розділ XIX. Як Панурґ хвалив поради німтурів
Розділ XX. Як Цапоніс відповідав Панурґові на мигах
Розділ XXI. Як Панурґ радився з досугим французьким піїтою на ймення Коцький
Розділ XXII. Як Панурґ захищав закон братів-нищунів
Розділ XXIII. Як Панурґ роздебендював, вертатися йому до Коцького чи ні
Розділ XXIV. Як Панурґ просив поради в Епістемона
Розділ XXV. Як Панурґ радився з Гер Тріппою
Розділ XXVI. Як Панурґ радився з братом Зубарем
Розділ XXVII. Як весело наставляв Панурґа брат Жан
Розділ XXVIII. Як брат Жан переконував Панурґа, що рогоносіння йому не вадить
Розділ XXIX. Як Пантаґрюель скликав на раду богослова, лікаря, законника і філософа, аби вирвати Панурґа з халепи
Розділ XXX. Як богослов Гіппотадей давав Панурґові поради щодо женихання
Розділ XXXI. Як давав пораду Панурґові лікар Рондибіліс
Розділ XXXII. Як Рондибіліс оповістив, що роги – це природний додаток до шлюбу
Розділ XXXIII. Як Рондибіліс, лікар, приписував засіб від рогів
Розділ XXXIV. Як жінки зазвичай тягнуться до всього заказаного
Розділ XXXV. Як філософ Труйоґан толкував, чим шлюбне життя трудне
Розділ XXXVI. Дальший тяг відповідей Труйоґана, філософа ефектичного і пиронійського
Розділ XXXVII. Як Пантаґрюель намовляв Панурґа порадитися з дурником
Розділ XXXVIII. Як Пантаґрюель і Панурґ зохвалювали Трібуле
Розділ XXXIX. Як Пантаґрюель був на розгляді справи судді Брідуа, який вирікав присуди, кидаючи кості
Розділ XL. Як Брідуа пояснював, чому спершу він вивчає справу, а вже потім вирішує її киданням костей
Розділ XLI. Як Брідуа розповідав історію про мировика
Розділ XLII. Як виникають і визрівають позови
Розділ XLIII. Як Пантаґрюель виправдував Брідуа за його присуди киданням костей
Розділ XLIV. Як Пантаґрюель розповідав химерну історію про хиткість людських суджень
Розділ XLV. Як Панурґ радився з Трібуле
Розділ XLVI. Як Пантаґрюель і Панурґ по-різному тлумачили слова Трібуле
Розділ XLVII. Як Пантаґрюель і Панурґ замислили звернутися до оракула Божої Сулії
Розділ XLVIII. Як Ґарґантюа доводив, що женитися дітям без відома і згоди отця-неньки не подоба
Розділ XLIX. Як Пантаґрюель на плавбу по морю виряджався і про зілля – пантаґрюеліон[378]
Розділ L. Як треба препарувати і вживати пантаґрюеліон
Розділ LI. Чому це зілля пантаґрюеліоном назване і про його чудодійну силу
Розділ LII. Як деякі гатунки пантаґрюеліона вогонь не бере
Четверта книга геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля. Зладив метр Франсуа Рабле, доктор медицини
Преславному принцові і превелебному монсеньйорові Оде, кардиналові Шатильйонському
Передмова автора, метра Франсуа Рабле до четвертої книти геройських походів да ходів Пантаґрюеля
Розділ І. Як виплив Пантаґрюель у море, щоб боговитої Бакбук[394] оракула одвідати
Розділ ІІ. Як ПантаҐрюель на острові Медамоті[397] силу гарних речей накупив
Розділ III. Як Пантаґрюель отримав листа від свого батька Ґарґантюа і про химерний спосіб діставати швидкі вісті з ненаських і далеких країв
Розділ IV. Як Пантаґрюель написав батькові своєму Ґарґантюа і послав йому чимало гарних і рідкісних речей
Розділ V. Як Пантаґрюель зустрів судно з мандрівцями, що з Ліхтарії поверталися
Розділ VI. Як по замиренню Панурґ торгував у Гиндичати барана
Розділ VII. Панурґ і Гиндича все ще торгуються
Розділ VIII. Як Панурґ купчика і баранів у морі втопив
Розділ IX. Як Пантаґрюель на острів Безносків прибув і яке там химерне покревенство
Розділ X. Як Пантаґрюель виладувався на острові Мирному, яким цар святий Бухан заряджав
Розділ ХІ. Чому ченчики люблять на кухні тертися
Розділ XII. Як Пантаґрюель у Прокурації[413] побував і про химерне життя крючків
Розділ XIII. Як сеньйор де Баше взором метра Франсуа Війона своїх людей хвалив
Розділ XIV. Побій крючив в оселі де Баше триває
Розділ XV. Як крючок закликав по-давньому свадьбувати
Розділ XVI. Як брат Жан вдачу крючків вивіряв
Розділ XVII. Як Пантаґрюель острови Тоху[414] і Боху[415] поминув, а також про химерну смерть Бренґнарія, вітрякожера
Розділ XVIII. Як Пантаґрюеля сильна морська хуртовина заскочила
Розділ XIX. Як поводилися в бурю Панурґ і брат Жан
Розділ XX. Як кормові матроси свої судна звірили на тоню
Розділ XXI. Хвища триває і півслівця про духівниці, на морі складені
Розділ XXII. Кінець хуртовини
Розділ XXIII. Як після бурі Панурґ знов душкою зробився
Розділ XXIV. Як брат Жан заявив, що Панурґ трусився під час хуртовини даремно
Розділ XXV. Як по хуртовині Пантаґрюель на Острів макреонів висів
Розділ XXVI. Як добрий макробій Пантаґрюелеві розповідав про місцеперебування і смерть героїв
Розділ ХХVII. Як Пантаґрюель розправляв про відхід душ геройських і про моторошні ознаки, що передували смерті блаженної пам’яті сеньйора де Ланже
Розділ XXVIII. Як Пантаґрюель про смерть героїв розповів дуже зворушливу історію
Розділ XXIX. Як Пантаґрюель поминув острів Мізерію, де Безскоромник царював
Розділ XXX. Як Ксеноман Безскоромника анатомував і описував
Розділ XXXI. Анатомія Безскоромникових внутрішніх органів
Розділ XXXII. Безскоромникові норови і звичаї
Розділ XXXIII. Як Пантаґрюель біля острова Дикого помітив страхолюдного физетера[436]
Розділ XXXIV. Як Пантаґрюель страхолюдного физетера убив
Розділ XXXV. Як Пантаґрюель висів на острові Дикому, справічному домів'ї Ковбиків
Розділ XXXVI. Як дикі Ковбики на Пантаґрюеля засіли
Розділ XXXVII. Як Пантаґрюель послав по капітанів Дериковбика і Шаткуйкров'янку, з долученням чудового його виступу про імена збірні
Розділ XXXVIII. Чому Ковбиками люди не повинні гордувати
Розділ XXXIX. Як брат Жан, щоб бити Ковбиків, до одного гурту з кухарями злучився
Розділ XL. Як брат Жан Льоху спорудив і посадив до неї завзятих кухарів
Розділ XLI. Як Пантаґрюель підтинав Ковбикам жижки
Розділ XLII. Як Пантаґрюель вів перемовини з Ніфлесет – царицею Ковбиків
Розділ XLIII. Як Пантаґрюель висів на острові Руах[438]
Розділ XLIV. Як дрібні дощики прибивають борвії
Розділ XLV. Як Пантаґрюель висів на Острові папіфиґів
Розділ XLVI. Як ратай з Острова папіфиґів бісеня надурив
Розділ XLVII. Як бабця з Острова папіфиґів бісенятка ошукала
Розділ XLVIII. Як Пантаґрюель висів на Острові папоманів
Розділ XLIX. Як Здоровега, біскуп папоманський, показав нам небесні Декреталії
Розділ L. Як Здоровега архетип папи нам показав
Розділ LI. Застілля з речами на честь Декреталій
Розділ LII. Дальший тяг розмови про дива, Декреталіями вчинені
Розділ LIII. Як уміло Декреталії із Франції до Рима золото переганяють
Розділ LIV. Як Здоровега Пантаґрюелю груші доброго християнина подарував
Розділ LV. Як Пантаґрюель у чистому морі різні відталі слова почув
Розділ LVI. Як Пантаґрюель серед замерзлих слів негожості знайшов
Розділ LVII. Як Пантаґрюель в обійсті месіра Ґастера, первого у світі магістра наук і мистецтв, висів
Розділ LVIII. Як Пантаґрюель, при дворі премудрого магістра перебуваючи, енґастримітів і ґастролатрів[450] незлюбив
Розділ LIX. Про кумедну статую Жерунку, а також як і які жертви складають ґастролатри черевомогущому своєму богу
Розділ LX. Які жертви приносили ґастролатри у піст своєму богу
Розділ LXI. Як Ґастер вигадав способи жати і зберігати пашницю
Розділ LXII. Як Ґастер винайшов штуку і спосіб уникати поранення від гарматних пострілів
Розділ LXIII. Як Пантаґрюель біля острова Ханефа[455] прикорхнув і про питання, задані йому по його пробудженні
Розділ LXIV. Як Пантаґрюель задані йому питання без відповіді лишив
Розділ LXV. Як Пантаґрюель зі своїми людьми погоду піднімав
Розділ LXVI. Як біля острова Ґанабима[457], на розказ Пантаґрюеля, ясу воздавали Музам
Розділ LXVII. Як Панурґ зі страху обкалявся і котюру Салія за бісеня узяв
Prologue (Пролог до четвертої книги)
Книга п'ята і остання геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля
Фрагмент прологу
Розділ І. Як Пантаґрюель на острів Дзвонкевич прибув і який ми там дзвін почули
Розділ II. Як ситицини[468], острова Дзвонкевича насельники, згодом птахами перекинулися
Розділ III. Чому на острові Дзвонкевича завівся лише один папець
Розділ IV. Чому птахи острова Дзвонкевича перелітні
Розділ V. Чому на острові Дзвонкевича ненажерливі птахи ніколи не співають
Розділ VI. Чим птаство острова Дзвонкевича живилося
Розділ VII. Як Панурґ розповідав метру Едітусу притчу про жеребця і віслюка
Розділ VIII. Як ми, перепони змагаючи, побачили нарешті папця
Розділ IX. Як ми на Острів залізяччя виладувались
Розділ X. Як Пантаґрюель на Острів викрутнів приплив
Розділ XI. Як ми пройшли Катівню, де домує Запазур, архідук Котів Пухнатих
Розділ XII. Як Запазур загадку нам загадав
Розділ XIII. Як Панурґ Запазурову загадку розгадував
Розділ XIV. Як Коти Пухнаті побирали
Розділ XV. Як брат Жан Зубарь обдерти Котів Пухнатих розігнався
Розділ XVI. Як Пантаґрюель на Острів апедевтів[480] прибув, довгополих і крючкоруких, а зарівно і про халепи і монстрів, які там його чекали
Розділ XVII. Як ми острів Якневсебе поминули, а зарівно про те, як Панурґа мало не вбили
Розділ XVIII. Як наше судно наскочило на мілину і як нас порятували мандрівці, що їхали з Квінти[483]
Розділ XIX. Як ми прибули до царства Квінтесенції, Ентелехією[485] іменованого
Розділ XX. Як Квінтесенція зцілювала недуги музикою
Розділ XXI. Як цариця пообідній час збавляла
Розділ XXII. Як прислужники Квінти поралися і як пані цариця призначила нас абстракторами
Розділ XXIII. Як цариці подавали вечерю і як вона їла
Розділ XXIV. Як у присутності цариці влаштовано веселий бал-турнір
Розділ XXV. Як тридцять два бальовники змагалися
Розділ XXVI. Як ми висіли на острові Годосі[497], де шляхи ходять
Розділ XXVII. Як ми поминули Острів дерев'янки і про орден братів курник
Розділ XXVIII. Як Панурґ, брата курнику розпитуючи, чув від нього короткомовні відповіді
Розділ XXIX. Як Епістемон не схвалив запровадження Великого говіння
Розділ XXX. Як ми Саєтчину одвідали
Розділ XXXI. Як у Саєтчині спіткали ми Чутку, що школу свідків тримав
Розділ XXXII. Як ми відкрили для себе Ліхтарний край
Розділ XXXIII. Як ми у порту лихнобійців[504] висіли і ступили на Ліхтарно
Розділ XXXIV. Як ми до оракула Сулії прибули
Розділ XXXV. Як ми під землю зійшли, аби вступити до храму Сулії, і чому Шінон – первий у світі город
Розділ XXXVI. Як ми тетрадичними сходами зійшли і про Панурґів переляк
Розділ XXXVII. Як брама святині дивом відчинилася сама собою
Розділ XXXVIII. Яка прегарна мозаїка храмову долівку оздоблювала
Розділ XXXIX. Як на мозаїчних храмових стінах була вдана битва, в якій Бахус індійців заломив
Розділ XL. Як у мозаїці наїзд і напад доброго Бахуса на індійців удано
Розділ XLI. Яка чудова лампа храм освітлювала
Розділ XLII. Як верховна жриця Бакбук чудородний нам водограй у храмі показала
Розділ XLIII. Як саме Бакбук Панурґа вбрала щоб він почув слово Сулії
Розділ XLIV. Як верховна жриця Бакбук підвела Панурґа до Біж-Сулії
Розділ XLV. Як Бакбук слово Сулії витлумачила
Розділ XLVI. Як Панурґ та інші в поетичному натхненні завіршували
Розділ XLVII. Як, попрощавшись з Бакбук, ми оракул Сулії покинули
