Закінчується виснажливе, знекровлено-дистрофічне літо 1946 року. Одноногий моряк, командир бронекатеру Пінської військової флотилії, нарешті повертається додому з війни. Він не знає, що його чекає: чи жива його кохана, єврейська дівчина Аля, чи пережила вона трагедію Бабиного Яру, чи живий батько, котрого перед самою війною звинуватили в зраді Батьківщини? Невже добре в повоєнному Києві лише тим, хто стежить за людьми і бореться з ворогами народу, як от колишній чекіст, майор держбезпеки, що займається оперативною роботою по духовенству всіх конфесій у відділку «О» в сумнозвісному будинку на Володимирській, 33?..
Оглавление
Галина Горицька. Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги
Інсайт
Одноногий моряк
Розділ перший. Київ 1946 р
Розділ другий. «ЧСИР»[9]
Розділ третій. Миха-моряк
Розділ четвертий. Три буханки хліба
Розділ п’ятий. Рокіровочка
Тоня
Розділ шостий. «Пепеже»[40]
Розділ сьомий. «Wanderer-1SP»[43]
Розділ восьмий. Зустріч
Розділ дев’ятий. «Остання жертва»
Впливовий покровитель Миколи Ахтимоновича
Розділ десятий. В усьому винні вівці
Розділ одинадцятий. Big Brother is watching you![65]
Розділ дванадцятий. Пляж
Розділ тринадцятий. Церква Святого Джеймса Бонда та інші вороги батьківщини
Розділ чотирнадцятий. «Обстановка» з Німеччини
Подарунок
Розділ п’ятнадцятий. Німецька лярва
Пролог
Отрывок из книги
Це історія про те, чим і як жила звичайна людина в повоєнному Києві. Історія, замішана на крові, злочинному романтизмі, високих пориваннях душі, тоталітарності радянського режиму і щасливих випадковостей, без яких неможливі були б ми – ті, котрі постали з попелу надій наших предків. Історія неможливостей і закономірностей водночас. Закономірностей – бо зрозумілих подій і їхнього перебігу для тих, що були до нас, і – неможливостей для покоління тих, хто прийшов після нас, і ще, сподіваюсь, для тих, хто буде згодом. Бо тяжко уявити гіршої іронії долі, якщо все знов розпочнеться і повториться.
Кожна лінія цієї історії абсолютно автономна щодо іншої. І тому розпочинати можна з будь-якої частини. Позаяк стежки переплетені. А як читати – залежить від вас.
.....
– Та припини ти! Очухаєшся, знайдемо тобі ще кращу за жидівочку Алю…
– Облиш! Якщо хочеш називатися моїм товаришем, – гостро увірвав його Леонід.
