Читать книгу Товариство осиротілих атеїстів - Галина Горицька - Страница 2

Розмова батька чи діда з синами офіцерами-льотчиками далечезних рейдів, що повернулися з війни.

– Розкажіть же, де ви були?

– Були скрізь. Літали над усією землею.

– Над чиєю?

– Над усією. Над цілою планетою.

– А, планета. Знаю. І комету бачив. Гуркотіла колись, з великим хвостом. Віщувала турецьку війну.

– Кидали бомби на землю. Планету.

– Тьху.

– Нищили ворогів на всьому світі.

– Ну, який же він, світ?

– Малий. Маленький, тату.

– Маленький, кажете. Як жалько мені вас…

– Така нудьга.

– Раніше й світ великий був. Такий великий. Було, їдеш до Кременчука, а там же ще степи на Бессарабію.

Великий був світ. Повний таємниць. І повний краси.

Олександр Довженко. Щоденникові записи.

У цій книжці ми з вами пограємо в іншу гру, аніж у попередній. Дуже часто спочатку йтиметься про те, що вже ймовірно було, а потім про те, що було ще раніше того, що було. Або чого ніколи не було, але станеться. Ми стрибатимемо по клавішах піаніно так швидко, так віртуозно… Тож пильнуйте.

«От каждого по его способностям, каждому – по его труду»1,

або

«Кожному – своє»2

Імовірно, всі герої, і навіть товариш Сталін – вигадані