Читать книгу Вибрана поезія - Генріх Гейне - Страница 1

Посходили пишні квіти,

Де сльози посіяв я,

Мої зітхання стали

Піснями солов’я.

Як ти мене любиш, дівчатко,

Я заквітчаю твій дім,

Щоб завжди співав соловейко

Перед вікном твоїм.

Як я в очей твоїх блакить

Погляну – біль зникає вмить;

А як тебе цілую я,

Вертається снага моя.

Як до грудей тулюсь твоїх,

Небесних заживаю втіх;

А скажеш: «Я тебе люблю!» —

Тоді я гірко сльози ллю.

Хоч і не любиш ти мене,

Не впав я в безнадію.

В лице твоє дивлюсь ясне

І, мов король, радію.