Тіло людини постійно змінюється. Проте існують трансформації, які занадто впадають в око. Плямиста шкіра, зріст велета чи, навпаки, мініатюрність лепрекона, додаткові внутрішні ограни – усе це так… дивно. Античність обґрунтовувала це карою богів, повнею та іншими міфічними причинами.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
Оглавление
Гевiн Френсiс. Метаморфози. Нотатки лікаря про медицину та зміни людського тіла
«Перевтілення» складно розуміти буквально, але воно промовляє до всіх відчужених, переслідуваних і безсилих. Метаморфоза Замзи ізолює його фізично й ментально, як ізолюють душевно чи тілесно хворих їхні недуги. Міфічні та фольклорні сюжети про такі перевтілення мають власну, бодай внутрішню логіку. Замзі такої радості не перепадає: він «безпорадно дивився на свої лапки, які метлялися ще швидше й безладніше»[10].
Один із в’язів біля клініки особливий – але не через висоту чи переплетення крони, а тому, що колись за десяток метрів від нього впав один із моїх пацієнтів. Ґері Гоббс не був верхолазом – він був просто молодиком із шизофренією, який, споживши наркотичний коктейль із МДМА, узяв собі в голову, що перетворився на кота. Свідки згадують, що того дня він шастав вулицями й зазирав у смітники, перш ніж видряпатися на дерево й сичати на перехожих. Ті викликали поліцію – він заліз вище. Коли підійшов допитливий собачник, Ґері вереснув і позадкував, виявивши досі небачений жах перед псами. Поки поліцейські радилися, як його звідти зняти, молодик послизнувся, упав, зламав зап’ясток, ударився головою й вив на траві оглушений. Його швидко доправили до лікарні швидкої допомоги.
