Сині етюди

Оглавление

Хвильовий Микола. Сині етюди

ВСТУПНА НОВЕЛА

I

II

III

КОЛОНIЇ, ВIЛЛИ…

РЕДАКТОР КАРК

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

XIII

XIV

XV

XVI

XVII

XVIII

КIТ У ЧОБОТЯХ

I

II

ЮРКО

НА ГЛУХIМ ШЛЯХУ

СОЛОНСЬКИЙ ЯР

I

II

III

IV

СИЛУЕТИ

ШЛЯХЕТНЕ ГНIЗДО

I

II

III

IV

V

ЧУМАКIВСЬКА КОМУНА

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

БАРАКИ, ЩО ЗА МIСТОМ

I

II

III

IV

V

СВИНЯ

I

II

III

IV

КIМНАТА N 2

ЛЕГЕНДА

I

II

ЗАУЛОК

ЕЛЕГIЯ

ДОРОГА Й ЛАСТIВКА

I

II

ПУДЕЛЬ

I

II

III

IV

«ЛIЛЮЛI»

I

II

III

IV

ТУЛЬСЬКИЙ ПУЗАТИЙ САМОВАР

ФIНАЛ

ЕПIЛОГ

АРАБЕСКИ

Я (РОМАНТИКА)

I

II

III

СЕНТИМЕНТАЛЬНА IСТОРIЯ

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Х

БАНДИТИ

I

II

III

IV

V

ЗАВ’ЯЗКА (Етюд)

I

II

III

МАТИ

IЗ ВАРИНОЇ БIОГРАФIЇ

IВАН IВАНОВИЧ

I

II

III

IV

V

VI

VII

РЕВIЗОР

I

II

III

IV

З ЛАБОРАТОРIЇ

Роздiл перший

1

2

3

4

Отрывок из книги

Вчора в «Седi» безумствувала Ужвiй, i «Березiль» давав iлюзiю екзотичної зливи. А сьогоднi над Харковом зупинились табуни пiвденних хмар i йде справжнiй тропiчний дощ – густий, запашний i надзвичайно теплий. Горожани зовсiм збожеволiли з такої несподiванки й висипали на вулицi. Про тропiк Козерога вони знали тiльки з географiї, а тут трапилось чудо – i тропiк Козерога завiтав на Лопань. Натовпи суєтяться, ловлять язиками солодкi краплi тихої тропiчної зливи й нiяк не думають ховатись пiд навiсами домикiв.

– Чудесно, – говорю я й булькаю в теплi калюжi. Юлiян Шпол, автор комедiї «Катiна любов або будiвельна пропаганда», мовчки за мною: я завжди забiгаю вперед. Весь вiн як мокре курча, i – дивно! – з його капелюшка тече чомусь синя вода. Я повертаюсь до нього й говорю:

.....

Це було в листопадi. Український мужик бiг обiдраний i темний, з гарячими очима, з порожнiми руками на багнети – чимало їх бiгло. Вони умiли умирати. Тодi вiтер носився з листям. Було й так: приїздили до нього, ставили його до стiнки розстрiлювати. А вiн казав:

– Простiть, господа… чи то пак, як вас…

.....