Читать книгу Поштове відділення Лікаря Дуллітла. Бюро погоди - Хью Джон Лофтинг, Хью Лофтинг - Страница 4
Глава ІІI
Бюро погоди
ОглавлениеКоли обід закінчився, Лікар сів у крісло біля плити і запалив люльку.
– Я от думаю про те, – звернувся він до мартина, – щоб заснувати новий департамент у своїй поштовій службі. Багато птахів, що допомагають мені в цій поштарській справі, схоже, вміють надзвичайно добре передбачати погоду. А те, що ти щойно розповів мені про своє знання моря й штормів, наштовхнуло мене на ідею відкрити бюро погоди.
– А що це таке? – запитав Джип, який збирав крихти зі стола, щоб потім винести їх птахам на палубу плавучої пошти.
– Бюро погоди, – пояснив Лікар, – це дуже важлива справа, особливо для судноплавства й фермерства. Це такий офіс, де тобі мають сказати, якої погоди слід очікувати.
– І як це їм удається? – запитав Чав-Чав.
– А їм не вдається, – відказав Лікар, – або вдається тільки інколи. Хоча майже завжди вони помиляються. Вони використовують інструменти – термометри, барометри, гідрометри, вітрометри і всякі інші штуки. Проте результати більшості погодних бюро завжди були досить-таки убогими. Гадаю, я міг би це робити набагато краще з моїми птахами. Вони надзвичайно рідко хиблять в прогнозах погоди.
Лікар сів у крісло біля кухонної плити
– А для яких частин світу ви б хотіли прогнозувати погоду, Лікарю? – поцікавився мартин. – Якщо це тільки для Фантіппо і Західної Африки, то це просто, як апельсин. Усе, що тут може трапитися, це торнадо. Решту року стоїть скажена спека. Однак якщо ви забажаєте передбачати погоду в Магеллановій протоці, чи Новій Зеландії, чи в тих країнах, які мають усі види різноманітних цікавих погод, то це інша річ. Навіть над тим, щоб визначити погоду в Англії, потрібно буде добряче поламати голову. Особисто я вважаю, що погода й сама ніколи не знає, що вона найближчим часом буде робити в Англії.
– Що ти маєш проти англійського клімату, – устряг Чипсайд. Його пір’я настовбурчилося, й він уже був готовий до бійки. – Пацан, ти не тицяй свого довгого маринарського дзьоба в нашу Англію. Як ви називаєте тут цю дурню? Кліматом, еге? Ну, я б назвав це турецькою лазнею. В Англії ми любимо, шоб наш клімат був різноманітним. І він у нас такий. Ось чому англійці мають такі симпатичні червоні обличчя. А тут ці бідолахи геть чорні.
– Я хотів би, – сказав Лікар, – бути спроможним прогнозувати погоду в усіх кутках світу. І я не бачу причин, чому б я цього не міг. Це відділення разом зі своїми філіями підтримує зв’язок з птахами, які літають в усі кінці світу. Я зміг би поліпшити фермерство і землеробство для всієї людської раси. Проте особливо я хочу заснувати Бюро морської погоди, щоб допомогти кораблям.