Валя, Рита, Таня, Марія – про таких кажуть «нерозлийвода»: разом зростали, ділилися мріями та сподіваннями. Але з часом кожна пішла своєю дорогою. Одна добре облаштувала своє життя, друга втратила себе й не знає, як жити далі, інші… Вони зустрінуться через п’ятнадцять років і почнуть оповідати свої історії. Тієї ж миті з’ясується, що їхні шляхи не розбіглися, а навпаки…
Оглавление
Жанна Куява. Із медом полин
Передмова. Право на щастя
Розділ перший. Куми
Розділ другий. Марійка
Розділ третій. Приїзд
Розділ четвертий. Маргарита
Розділ п'ятий. Параскева та Олена
Розділ шостий. Дарина та Мелашка
Розділ сьомий. Тетяна
Розділ восьмий. Марійка (продовження)
Розділ дев'ятий. Маргарита (продовження)
Розділ десятий. Валька
Розділ одинадцятий (передфінальний) Марійка
Розділ дванадцятий (передфінальний) Тетяна
Розділ тринадцятий (передфінальний) Маргарита
Розділ чотирнадцятий (передфінальний) Валька
Розділ п'ятнадцятий (фінальний) Куми
Отрывок из книги
Кожен із нас має своє уявлення про цивілізаційні блага, побутовий уклад, місце та роль індивіда в соціумі, міжособистісні стосунки. Хтось обходиться «хлібом насущним», смиренно пливучи за течією, хтось береться коригувати Божий задум: сам собі виставляє планки й намагається взяти щоразу нову висоту. Але кожна людина точно знає, із якого набору складається поняття її особистого щастя, тож будь-що прагне зібрати докупи фрагменти того хитромудрого пазлу.
У романі «Із медом полин» Жанна Куява вирушає на пошуки цього споконвічного скарбу разом зі своїми героями, точніше героїнями. Бо з-поміж майже двох десятків персонажів, чиї долі об’єднані територіально-хронологічною канвою, жінки складають левову частку.
.....
А з Марійкою, з дитинства звиклою до чорного, Валька ділилася хіба якимись темними шарфами та хустками, бо все інше було Марійці і замалим, і занадто кольоровим.
От і тепер у Вальчиній великій торбі лежала темно-лазурова шаль, яку вона везла Марійці. Однак гадала: казати про сюрприз подрузі поки недоречно.
