Читать книгу Риль. Любов дракона - Катерина Боброва - Страница 5

Незворушність дракони зберігали лише до екіпажу, що стояв за воротами палацу. На очах ошелешеної від такого нахабства охорони вони неспішною, повною гідності ходою перетнули двір. Всюдисущий Радник, що виник за їх спинами, махнув рукою – нехай йдуть…

– Жени, – крикнув Ластіран візникові, акуратно поклавши на сидіння стогнучу від болю дівчину.