Читать книгу Внутрішня історія. Anus. Несподівані відкриття - Каве Рашиди - Страница 3

Чого раптом ми взялися писати про анус? Може, через те, що ми несімейні молоді чоловіки, у яких забагато вільного часу? Чи нас спонукало бажання долучитися до потоку книжок про здоров’я з високими показниками продажів? Чи це через те, що ми фахівці з анальних проблем? Відповідь на всі запитання – ні. Цю книжку ми створили тому, що анус – найважливіший і найкурйозніший орган тіла. А ще тому, що ми придумали для неї дотепну назву.

Анус – найважливіший орган тіла. Можливо

Уяви таке: Бог стоїть перед тобою і змушує тебе до вибору. Або ти житимеш до скону з повною смертю головного мозку, або довічно потерпатимеш від невтамовного анального свербежу.

Що ти відповіси Богові?

Страх перед животінням зі смертю мозку цілком природний. Смерть мозку, проте, не обов’язково має завдавати клопоту. Людина, у якої настала смерть мозку, нічим не переймається, зокрема й самою смертю мозку. А от життя з довічним анальним свербежем – це тортури. Можливо, головний мозок дає нам шанс жити, та здоровий анус дає нам саме бажане життя.

Сутність життя, хай там як, у втіхах, які ми в ньому знаходимо, проте досі ще нікому не вдавалося почуватися щасливим з інтенсивним свербежем анусу. І важлива тут не лише відсутність проблем у задньому проході, а й усе те добре, що потенційно може дати цей отвір. Твій анус сповнений сексуальних можливостей та звабливої містики. А тому і вибір між функціональним мозком і анусом зробити неважко.

Магатма Ґанді сказав: «Моє життя – це донесена мною суть, проте коли воно сповнене хронічних анальних скарг, чи варто його проживати?» (Ґанді більше відомий першою частиною цитати, і в нас немає джерел, які підтвердили б достовірність останньої тези наведеного висловлювання, але ми – лікарі, тож ти можеш нам довіряти.)

Анус – не тільки важлива складова нашої анатомії, а й важлива частина історії нашого розвитку як людей. Якщо тебе не переконали гіпотетична зустріч із Богом та мудрі слова Ґанді, поміркуй ось над чим.

Усі тварини, у яких є задній отвір, створені так, щоб утримувати його в чистоті. Чи то з допомогою геніальних тілесних функцій, чи самооблизуванням, чи за посередництва технологічних японських туалетів. Утримувати задній прохід у чистоті важливо для уникнення неприємних відчуттів та хвороб. Тому вірогідним і, зрештою, очевидним є припущення, що очищення заднього проходу стало першим відкриттям людини. Як і те, що найдавнішим винаходом із будь-коли здійснених людьми був (примітивний) туалетний папір – патичок, шишка, листок, віхтик моху а чи цуцик, що випадково потрапив під руку.

Археологи стверджують, що першими винаходами людини були знаряддя праці з каменю, створені близько двох із половиною мільйонів років тому. Зауважимо: знаряддя з каменю – це те, що спромоглося зберегтися за час у понад 2,5 млн років. Вірогідно, що були інші, більш ранні винаходи (анальні винаходи), але ці знаряддя навіки втрачені для дослідників, позаяк були (зі зрозумілих причин) аж ніяк не кам’яними.

Технології створюють нові технології. Технологія анального очищення була першим кроком у тривалій історії фантастичних людських відкриттів, кульмінацією якої стало те, що ти зараз тримаєш у руках. Книжка, зроблена з паперу, з надрукованими літерами, мета якої – донесення ідей та думок через спільну мову. (Якщо ти слухаєш аудіокнигу, то і це є заслугою анусу.)

Фантастична історія людських ідей, що спрощують непросте життя суспільства і надають дивовижному мозку неймовірні можливості, розпочалася з анального очищення та туалетного паперу. Від простих малюнків, через системи чисел та писемність, до кераміки і прядіння, пороху, машини згоряння, трансформатора й інтернету. Усе незбагненне багатство неймовірних винаходів. Зважаючи на це, ми можемо відзначити анус Нобелівською премією в сукупності категорій, бо саме він є основою всього цього добра. Щоправда, це лише умоглядна теорія, і не існує солідних джерел на її підтвердження.

Того дня, коли ми зрозуміли, що анус є найважливішим органом тіла, ми також збагнули, що в Норвегії не існує науково-популярного видання з рим(мінг)ованим[1] заголовком про цей фантастичний орган. Ми переглянули купу фахового матеріалу про дупу, аби переконатися, що у знаннях, які ми подаємо, немає жодних дірок. Поєднавши ці знання з нашим клінічним досвідом лікарів і сумарним майже сімдесятирічним життєвим досвідом, ми пропонуємо твоїй увазі ось що.

Книжку, в якій є все, що ти хочеш знати.

Книжку, в якій є все, що тобі потрібно знати.

І зрештою —

книжку, в якій є все, про що ти не знав, що хочеш і мусиш знати.

До речі, коли ми вище перелічували технологічні досягнення людства, то згадали «машину згоряння». Жоден винахід не називається машиною згоряння. Тож якщо ти не відреагував під час читання переліку… Зафорси! Стеж за думкою, сконцентруйся! Це все-таки важлива книжка з важливої теми.

Анус – найкурйозніший орган тіла

Інша причина написання цієї книжки – те, що анус, імовірно, є найважливішим джерелом гумору в історії. З давніх-давен усі люди в усіх культурах і в усі часи гумористично сприймали каки і дупу[2]. І це сприйняття в нас ніхто не формував. Це щось на рівні інстинкту.

Позаяк це перший гумор, яким ми щиро тішимось, від нього дуже важко відмовитися. Людям подобаються жарти про дупу. Цілі індустрії існують завдяки тому, що людям до вподоби анальний гумор. Тільки уяви, як може бути смішно, якщо вдало прилаштувати подушку-перділку…

Зараз, мабуть, хтось читає і думає: «Це не про мене! Як на мене, гумор про гузно інфантильний і незграбний». (Тоді досить дивно, що ти купив цю книжку.) Але гумор про дупу такий різноманітний… Ми доведемо тобі, що ти все ще вважаєш його смішним, і допоможе нам коротенька історія з Вестландет[3].

Фабрика Janus була заснована 1893 р. і сьогодні є одним із лідерів з виробництва вовняного одягу в Європі. В Ітре Арна колись давно була філія цієї фабрики. На вивісці при в’їзді на її територію було написано: «ФАБРИКА ЙАНУС». Авжеж, у них були витрати на закупівлю вовни. Але крім того саме ця фабрика мала ще одну постійну небажану статтю витрат: її керівництво мусило регулярно закуповувати літери «Й» для вивіски. Люди, власне кажучи, весь час сколупували цю букву, тож на вивісці нерідко красувався напис «ФАБРИКА АНУС».

Гумор.

Анус, вочевидь, є першопричиною того, що почуття гумору взагалі існує, а також вихідним пунктом розвитку всього відомого нам гумору. Тож можемо зробити висновок, що весь гумор, який тільки є у світі… вийшов із дупи!