Читать книгу Стихи о любви. Коллективный сборник - Коллектив авторов - Страница 6

У серпневії ночі

Дві небесні зорі,

Впали в очі дівочі

Й світ осяли мені.

Чарівнице-дівчино, мій ти зоряний цвіт,

Твої очі безмежний, галактичний розквіт.

Що так дивиться в душу мені

І пронизує променем ночі.

Я тобi розповiм…

Я вiдкрию тобi свою душу,

Де з‘являються мрii i сни.

I чому лити сльози я мушу…

Такi свiтлi в цiй сірій пiтьмi…

Ти менi покажи

Свою душу – таємну безодню.

Я цiлком розчинюсь у тобi,

Одне одним ми станемо вповнi.

Такi рiднi навiк i близькi…