Світова гібридна війна: український фронт

Оглавление

Коллектив авторов. Світова гібридна війна: український фронт

Слова вдячності

Передмова

Джерела гібридної війни

Розділ 1. Феномен гібридної війни

1.1. Гібридна війна як новітній конфлікт і як форма глобального протистояння

1.2. Концептуалізація терміна

1.3. Роль перспективи в гібридній війні

1.4. Два модуси існування гібридної війни – фізична дійсність та дискурсивний конструкт

1.5. Конфлікт інтерпретацій

Розділ 2. Гібридна реальність і світовий порядок

2.1. «Паралельний світ» як механізм гібридної війни

2.2. Гібридна війна як вияв конфлікту ціннісних моделей порядку

2.3. Геополітична та глобалізаційна парадигми стратегічного мислення

Розділ 3. Сфери гібридної війни

3.1. Радикалізація світобуття

3.2. Світова криза демократії

3.3. Глобалізація економіки і гібридна війна

3.4. Боротьба за європейський енергетичний ринок

3.5. Змагання за транспортно-логістичне домінування

3.6. Криза моделі глобалізованого інформаційного простору

Світова гібридна війна як породження російської геополітики

Розділ 4. Стратегія імперського реваншу

4.1. Консолідація політичного режиму

4.2. Реконструкція імперської ідентичності

4.3. Відродження великодержавних амбіцій

4.4. Опанування інструментів інформаційної війни

Розділ 5. Внутрішні соціально-економічні каталізатори російської агресії

5.1. Економічні детермінанти імперської політики

5.2. Криза економічної моделі РФ

5.3. Суспільне підґрунтя російської агресії

5.4. Мобілізаційні групи підтримки гібридної агресії

Розділ 6. Геополітичний виклик Росії світові

6.1. Російська зовнішня політика як прояв ревізіонізму та логіки агресивного реалізму

6.2. Конфронтація із заходом

6.3. Жорстке домінування рф на пострадянському просторі

6.4. Жертви російської гібридної агресії

6.5. Стратегічні цілі гібридної агресії Росії проти України

Україна: передумови гібридної битви

Розділ 7. Україна – вимушена чи свідома «спокуса» для агресора?

7.1. Фасадна демократія і надмірна централізація влади

7.2. Декларативність безпекової політики

7.3. Економічна, фінансова і транзитна залежність

7.4. Енергетична пастка

Розділ 8. Недооцінена «м'яка» сила

8.1. Стратегічна дезорієнтованість зовнішньої політики

8.2. «Несмілива» культурна дипломатія

8.3. «Білі плями» в інформаційному просторі

Особливості гібридної війни Росії проти України

Розділ 9. Війна на гуманітарному та внутрішньо-політичному фронтах

9.1. Заперечення української ідентичності

9.2. Спроби впливу на політичні процеси

9.3. Інформаційне супроводження гібридної війни

Розділ 10. Силові, спеціальні та дипломатичні операції

10.1. Військові рішення

10.2. Діяльність російських спецслужб в Україні

10.3. Дипломатичне прикриття гібридної агресії

Розділ 11. Економічний вимір гібридної агресії

11.1. Торговельні війни як інструмент економічного тиску

11.2. «Енергетична зброя» в умовах гібридної війни

11.3. Посилення тінізації економіки як наслідок гібридної агресії

Шлях до перемоги: the case of ukraine

Розділ 12. Силова відповідь агресору

12.1. Формування нової якості сектору безпеки і оборони

12.2. Головні завдання подальшого реформування сектору безпеки і оборони

12.3. Відновлення та розвиток оборонної промисловості

Розділ 13. Зрушення на шляху відновлення соціально-економічного потенціалу

13.1. Гібридна агресія як каталізатор економічних трансформацій

13.2. Пожвавлення реального сектору

13.3. Започаткування процесів стабілізації фінансової системи

13.4. Кроки до енергетичної захищеності та захист критичної інфраструктури

13.5. Протидія соціальним інструментам гібридної війни

Розділ 14. Локальні перемоги україни у гібридній війні

14.1. Національне самоусвідомлення

14.2. Реорганізація політичної системи

14.3. Новий вимір інформаційної політики України

14.4. Активізація потенціалу гуманітарного сектору

14.5. Адаптація механізмів державної регіональної політики

Гібридна війна і гібридний світ

Розділ 15. Реакція світу на гібридну агресію Росії проти України

15.1. Роль міжнародних безпекових організацій та форумів

15.2. Економічний тиск та політика санкцій

15.3. Активізація радикальних та антиєвропейських сил на підтримку Росії

15.4 Мінський процес у фокусі світової політики

Розділ 16. Обриси нової реальності

16.1. Руйнування системи міжнародної безпеки

16.2. Світ перед викликами глобальної російської пропаганди

16.3. Новий баланс сил і пошук міжнародно-правових безпекових формул

Висновки

Післямова

Глосарій[673]

Отрывок из книги

Авторський колектив Національного інституту стратегічних досліджень високо цінує підтримку начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України Віктора Миколайовича Муженка та рекомендації його колег щодо вивчення особливостей гібридної війни Росії проти України та формування нової якості вітчизняного оборонного сектору.

Висловлюємо щиру вдячність рецензентам: доктору економічних наук, професору, академіку НАН України, віце-президенту НАН України Сергію Івановичу Пирожкову; доктору військових наук, професору, генераллейтенанту, заслуженому діячу науки і техніки України, начальнику Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України Ігорю Сергійовичу Романченку; Надзвичайному та Повноважному Послу України в Республіці Білорусь Роману Петровичу Безсмертному; кандидату наук із соціальних комунікацій, народному депутату України, Голові Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганні Миколаївні Гопко; провідному експерту в галузі трансформації конфліктів й миротворчості, РhD Інституту аналізу і вирішення конфліктів Університету Джорджа Мейсона Наталії Мірімановій; заступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, голові Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (2015–2016 рр.) Георгію Борисовичу Туці.

.....

Якщо не враховувати змін в об’єктивних історичних процесах, починають зростати розбіжності між звичними уявленнями та реальним станом речей. Це зрештою призводить до міфологізації дійсності, коли реальністю вважається комфортний для суб’єкта уявний світ, тоді як дійсна реальність відкидається всупереч фактам.

Конфлікт із реальністю рано чи пізно завершується тим, що суб’єкту або вдається пристосувати реальність до своїх уявлень, або змінюється сам суб’єкт до рівня справжньої дійсності. Російське керівництво обрало шлях силового перетворення реальності відповідно до своїх міфологізованих уявлень – «кримнашизм» тощо. Але, як свідчить історія, врешті-решт зворотний спротив з боку об’єктивної реальності неодмінно веде до трансформації самого суб’єкта.

.....