Читать книгу Мирного неба над головой (сборник) - Коллектив авторов - Страница 7

Відшукаю тебе у засмаленим димом будинку.

Чорний вхід, силует чоловіка в пітьмі.

Я боюсь, захлинаюсь від запаху диму й крові.

Різкий погляд крізь тьму, у грудях відбивається болем моїм.

Екстреміст, затерті ім'я і обличчя.

Я не знаю хто ти. Я не знаю навіщо прийшла.

Підкорив і замкнув у обіймах своєї палкої свободи.

Я залишусь назавжди. Відхрестившись від Богами даним ім'я.

Відхрестилась, залишилась. Далі лиш сльози на дірках в шоломі.

Ти назавжди пішов у тій сотні бравих козаків.

Лиш залишив мені на грудях запах диму і крові гіркої.

Не дізнаюсь ніколи твої мрії про сильних й здорових синів.

Я мовчу. Не хвилину. Ця тиша у вічність.

Пам'ять сотні відбита рубцями й болем тяжким.

Все мовчить, лиш лежать у землі домовини героїв, українських

повстанців, що віддали життя за вкраїнських синів.