Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Передмова
Шлях до самоусвідомлення
Запитання перше: квітка мого “Я”
Відповідь на перше запитання
Запитання друге: сімейні уроки та насіння доброчесностей
Новий дім і пріоритет освіти
Доля мами та урок для батька
Повага, набута мудрістю, а не дипломами
Урок вишивання та батьківська турбота
Запитання до тата
“Шаманський дощ” пам'яті
Відповідь на друге запитання
Життєве правило
Запитання третє: в чому криється краса?
Думки доньки: уроки батька та власні відкриття
Слово батькові: джерела прекрасного
Відповідь на третє запитання
Запитання четверте: лепесток щедрості
Урок з “Алмазної сутри”: спочатку – ділись
Щедрість – фундамент нашого дому
Запитання до тата
Відповідь на четверте запитання
Запитання п’яте: вірність собі серед чужих сумнівів
Останні літні канікули у селі
Життя триває
Вихід у світ: філософія та нова бібліотека
Запитання до батька
Відповідь на п’яте запитання
Запитання шосте: джерела мудрості
Скрижалі дитинства
Шлях до віри: між церквою і серцем
Мудрість, що приходить згори
Запитання до тата
Відповідь на шосте запитання
Запитання сьоме: книги, що формують душу
Дитинство, освічене ритмом
Вірші як засіб від страху
Батьківська спадщина: поезія в житті
Духовні зерна
Рядки, написані життям
Переосмислення стосунків
Запитання до тата
Відповідь на сьоме запитання
Дорога до книг через дітей
Світ журналів
Життєвий урок
Запитання восьме: зерна мудрості – розмови з батьком і уроки любові
Дар вдячності
Мудрість, виткана з життя
Відповіді, написані життям
Відповідь на восьме запитання
Епілог
Подяка
Мені випала дивовижна доля – досі мати можливість розмовляти з батьком. Його тепло я відчувала завжди, на кожному витку свого життя, немов невидиме сонце, що гріє незалежно від пори року за вікном.
Сьогодні мій вік називають зрілістю, а його – мудрістю. Вже три роки ми бачимося лише через екран монітора. Цей міст з пікселів став для нас рятівним кругом, але водночас подарував нам несподіваний дар. Ми з батьком почали унікальну працю: я – складала питання, він – надавав на них письмові відповіді. Так народилася ця книга – задум, що виявився благодатним – ми відкрили нову форму спілкування, де слово, вловлене на папері, набуває особливої ваги.
.....
Я була ще малечею; моє мовлення тільки-но прокидалося, наче перші пагони навесні. Але вже тоді, крім теплих бабусиних слів, я чула холодні, обтічні фрази, що вкривали мою свідомість, наче іній. Я не розуміла їхньої суті, проте відчувала отруйний присмак.
Але моя бабуся була наче захисна фортеця. Її голос, зазвичай лагідний, у ту мить став твердим і різким, немов клинок, що перерубує пута. “Не перекладай з хворої голови на здорову!” – різко обірвала вона сусідку. Це був не просто окрик. Це був кордон, який вона ставила між ніжним світом мого дитинства і отрутою дорослої злості та недалекоглядності.
.....