Українські традиції

Оглавление

Группа авторов. Українські традиції

Рідні, цілющі джерела

Частина перша. «Впало з неба на скіфську землю золоте знаряддя…»

Геродот. Скіфія

Влес-книга

І частина

II частина

Пояснення деяких слів

Частина друга. «Ой вже весна воскресла…»

Я. Ф. Головацький. Виклади давньослов'янських легенд, або міфологія про стародавніх слов'янських ідолів і богів

Поняття про найвищого Бога

Світлопоклоніння

Сварожич-Радогост[140]

Святовит-Дажбог

Яровит, Руєвит, Поревит, Поренут

Перун

Триглав

Білобог

Ладо і Жива

Богині

Лада-Жива

Лель-Леля-Вода

Космогонія

Діванна

Загальне поняття про божество

Чорнобог. Див

Боротьба доброго начала зі злим

Вірування у духів

Повітряні духи

Водяні істоти

Вшанування дерев

Символічне значення дерев, птахів, звірів

Земні духи

Метаморфози

Безсмертя душі

Ворожіння і віщування

Про язичницьке слов'янське богослужіння

Святилища богослужінь

Місця поклоніння воді та вогню

Святилища гірські та лісові

Городища

Відомості про язичницькі храми

Будова і положення храмів

Ідоли

Жерці слов'янські

Молитви і возношенія

Жертви коління і жертви спалювання

Ворожіння і пророцтва

Свята та ігри язичницькі

Висновки

Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу

1. Наші початкові вірування

2. Небесні світила

3. Вогонь

4. Земля

5. Вода

6. Повітря

7. Рослинний світ

Деревопоклонство

Перекази про дерева

Зела

Плоди та збіжжя

8. Звіриний світ

Загальні відомості. Тотем

Окремі звірі й худоба

Птахи

Плазуни

9. Дивовижні звірі та птахи

Частина третя. «Великий чин наших лицарів вчить вірности ідеалам…»

Дмитро Яворницький. Історія запорізьких козаків

Характеристика запорізького козака

Домашнє життя запорізьких козаків у Січі, на зимівниках і бурдюгах

Торгівля. Промисли й ремесла у запорізьких козаків

Грамотність. Канцелярія і школа у запорізьких козаків

Гетьман Пилип Орлик. Вивід прав України

Микола Костомаров (1817—1885) Книги Битія українського народу

Четвертий універсал Української Центральної Ради 22 січня 1918

Симон Петлюра (1879—1926) В день свята української державности

Частина четверта. «…бо залишила ти темряву і полюбила світло»

Апокрифи

Оповідання про бунт Люципера і ангелів

Хожденіє Богородиці по мукам. О муках пекельних повість альбо історія о людєх грішних, которіє в тих муках зостають

Житіє Святого Антонія пустинножителя

Житіє преподобного отца нашего Василія нового

Житіє рівноапостольної Ольги

Легенди і перекази

Батькове благословення

Змієві сліди

Бог, Христос і диявол

Заміри диявола

Здобич диявола

Душа людини

Вовки – Юрієві собаки

Через що зайці стали куці

Як пізнати відьму

Лісовик

Де взялися тютюн і горілка

Походження й доля запорожців

Чим займалися запорожці

Запорозька вдача

Прикинувся вовком

Боротьба з ординцями

Як запорожці взяли Азов

Кара за злочин

Краще смерть

Превеликий характерник

Думи

Козак Голота

Маруся Богуславка

Самійло Кішка

Розмова Дніпра з Дунаєм

Хмельницький та Барабаш

Іван Богун

Дума про смерть Богдана Хмельницького

Пісні

Ще не вмерла України…

Ніч яка місячна!

Десь тут була подоляночка

Іди, іди, дощику

Малая нічка-петрівочка

Ой на горі та женці жнуть

Засвистали козаченьки

Ой горе тій чайці

У сусіда хата біла

Ой у полі три криниченьки

Тихо, тихо Дунай воду несе

В кінці греблі шумлять верби

Ой ходить сон коло вікон

Ой ну, коту, коточок

Налетіли журавлі

Ой хмелю ж мій, хмелю

Їхали козаки

І шумить, і гуде

Ой ходила дівчина бережком

Ой не світи, місяченьку

Ой не ходи, Грицю

Місяць на небі

Чорнії брови, карії очі

Їхав козак за Дунай

Дивлюсь я на небо

Як умру, то поховайте

Реве та стогне Дніпр широкий

Повій, вітре, на Вкраїну

Частина п'ята. «Та встане з него свята землиця…»

Артур Ярещенко. Етнографічні особливості України

Народний календар

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Народний гороскоп

Народний прогностик

На весну

На літо

На осінь

На зиму

Ознаки раннього приходу весни

Ознаки холодної весни

Ознаки ранньої, теплої весни

Ознаки літа

Ознаки теплого літа

Ознаки холодного літа

Ознаки теплої осені

Ознаки холодної осені

Ознаки зими

Ознаки теплої зими

Ознаки холодної зими

Ознаки гарної погоди, спільні для всіх пір року

Прикмети непогоди, спільні для всіх пір року

Погода весною

На теплу сонячну погоду навесні

Погода на дощ влітку

Перед сухою теплою погодою

На дощову погоду восени

На суху теплу погоду восени

На відлигу взимку

Перед снігопадом, хуртовиною

Перед ясним погожим днем взимку

Народний сонник

Українська демонологія

Народна магія та ворожба

Магічна медицина

Народна кулінарія

Народні ігри

Народна символіка

Герби

Прапори

Козацька символіка, геральдика та прапорознавство

Символіка квітів

Символіка ремісничих виробів

Українська вишивка. Рушники

Народний розпис

Традиційні народні ремесла

Ковальська справа

Гончарство

Ткацтво

Обробка шкіри

Гутництво

Килимарство

Деревообробка, різьбярство

Архітектура

Одяг

Свята Православної Церкви. Церковний рік. Рухомі і нерухомі свята[372]

Свята Пасха, або воскресіння Господа нашого Ісуса Христа

Різдво Господа нашого Ісуса Христа (25 грудня ст. ст. – 7 січня нов. ст.)

День хрещення Господа, Богоявлення, Водохреща (6 січня ст. ст. – 19 січня нов. ст.)

Стрітення Господнє (2 лютого ст. ст. – 15 лютого нов. ст.)

Благовіщення Пресвятої Діви Марії (25 березня ст. ст. – 7 квітня нов. ст.)

Вхід Господа до Єрусалима (або Вербна неділя)

Вознесіння Господнє

П'ятидесятниця. Тройця. Зішестя Святого Духа на апостолів

Преображення Господнє (Другий спас) (6 серпня ст. ст. – 19 серпня нов. ст.)

Успіння Божої Матері (15 серпня ст. ст. – 28 серпня нов. ст.)

Різдво Пресвятої Богородиці (8 вересня ст. ст. – 21 вересня нов. ст.)

Воздвижения чесного і животворящого Хреста Господнього (14 вересня ст. ст. – 27 вересня нов. ст.)

Введення у храм Пресвятої Богородиці (21 листопада ст. ст. – 4 грудня нов. ст.)

Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії (17 вересня ст. ст. – 30 вересня нов. ст.)

Покрова Пресвятої Богородиці (1 жовтня ст. ст. – 14 жовтня нов. ст.)

Святого апостола і євангеліста Луки (18 жовтня ст. ст. – 31 жовтня нов. ст.)

З'явлення чудотворної ікони Божої Матері в Казані (22 жовтня ст. ст. – 4 листопада нов. ст.)

День св. великомученика Димитрія Солунського (26 жовтня ст. ст. – 8 листопада нов. ст.)

Пам'яті св. великомучениці Параскеви П'ятниці (28 жовтня ст. ст. – 10 листопада нов. ст.)

Собор Архістратига Михаїла (8 листопада ст. ст. – 21 листопада нов. ст.)

Святої великомучениці Катерини (24 листопада ст. ст. – 7 грудня нов. ст.)

Святого всехвального апостола Андрія Первозванного (ЗО листопада ст. ст. – 13 грудня нов. ст.)

Святої великомучениці Варвари (4 грудня ст. ст. – 17 грудня нов. ст.)

День Святого Миколая (6 грудня ст. ст. – 19 грудня нов. ст.)

Найменування господнє. Новий церковний рік. Василія Великого (1 січня ст. ст. – 14 січня нов. ст.)

Собор трьох святителів – Василія Великого, Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова (ЗО січня ст. ст. – 12 лютого нов. ст.)

Отця Феодосія, ігумена Києво-Печерського (З травня ст. ст. – 16 травня нов. ст.)

Святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, учителів слов'янських (11 травня ст. ст. – 24 травня нов. ст.)

Святих рівноапостольних царів Константина та Єлени (21 травня ст. ст. – 3 червня нов. ст.)

Різдво чесного і славного пророка предтечі Хрестителя Іоана (24 червня ст. ст. – 7 липня нов. ст.)

Святих апостолів Петра й Павла (29 червня ст. ст. – 12 липня нов. ст.)

Преподобного Антонія Києво-Печерського (10 липня ст. ст. – 23 липня нов. ст.)

Блаженної Ольги (Єлени), жінки князя Ігоря (11 липня ст. ст. – 24 липня нов. ст.)

Святого рівноапостольного Володимира, князя Київського (15 липня ст. ст. – 28 липня нов. ст.)

Святого славного пророка Іллі (20 липня ст. ст. – 2 серпня нов. ст.)

Святої мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини (22 липня ст. ст. – 4 серпня нов. ст.)

Святих мучеників – благовірних князів українських Бориса та Гліба (24 липня ст. ст. – 6 серпня нов. ст.)

Святого великомученика Пантелеймона (27 липня ст. ст. – 9 серпня нов. ст.)

Вшанування Хреста Господнього (Перший Спас) (1 серпня ст. ст. – 14 серпня нов. ст.)

Перенесення Нерукотворного Образа Господнього з Едеси до Царгорода (16 серпня ст. ст. – 29 серпня нов. ст.)

Пам'ять Благовірного князя Олександра (ЗО серпня ст. ст. – 12 вересня нов. ст.)

З греко-католицького катихизму

Щоденні молитви

Іспит совісті

Народний хліборобський календар

Примітки

Отрывок из книги

«Скіфія» – одна з дев'яти книг всесвітньо відомої «Історії» Геродота (V ст. до н. е.) – найцінніше джерело з історії, етнографії та географії Північного Причорномор'я, прабатьківщини українців.

«Влес-книга» – найдавніша пам'ятка духовності, культури, історії та звичаїв протоукраїнців. Знайдена на глиняних дощечках під час громадянської війни в Україні та на початку 1920-х років вивезена за кордон, вона лише останнім десятиріччям активно й плідно розшифровується, перекладається сучасною українською мовою, вводиться до навчальних програм середньої та вищої школи.

.....

139. Отже, вони прийняли думку Гістієя й постановили до того (про що вони говорили зі скіфами) додати ще такі діла й слова: міст знищити з боку скіфів, і притому тільки на відстані польоту стріли, щоби виглядало, ніби вони щось роблять, хоч не робили нічого, і щоби скіфи не пробували силою перейти Істр через міст. Під час того, як нищитимуть цю частину мосту, що з боку скіфів, мають сказати, що вони роблять усе те, чого бажається скіфам. Таке додали вони ще до свого плану. Тоді Гістієй сказав від усіх: «Мужі скіфські, ви добре радите і якраз упору. А що ви вказуєте нам добру дорогу, то й ми вам зробимо по вашій волі. Ось, як самі бачите, і нищимо міст, і вкладемо в це весь запал, бо хочемо бути вільні. Поки ми це нищимо, ви маєте час вишукати тих (персів), а коли знайдете, помститеся як слід за нас і за вас».

140. Скіфи вдруге повірили іонійцям, що вони говорять правду, й рушили шукати персів, та не попали на їх дорогу. Цьому винні були самі скіфи, бо понищили пасовиська й позасипали воду. Якщо цього не зробили б, можна було б, при бажанні, легко розшукати персів; а так тепер постраждали (самі) через те, що їм було видалося найкращим. Скіфи рушили в ту частину краю, де була паша для коней і вода, й там шукали ворогів. Гадали, що й вони (перси) будуть сюди тікати. Та перси йшли тією доріжкою, що її перше втоптали, трималися її й з трудом перейшли. (Над Істр) прийшли вночі й натрапили на знищений міст. На них напав страх, що іонійці покинули їх.

.....