Читать книгу Happy – happy: п’ять кроків до порозуміння будь з ким - Ларс-Юган Оґе - Страница 3

Більшість людей, що читають цю книжку, не переймаються подробицями, як працює наш мозок – які молекули секретуються, як між собою пов’язані різні центри головного мозку й що означають ті латинські назви, які ми хоч колись і чули, але вже встигли забути. Але оскільки ви прагнете поліпшити свої навички, як досягти порозуміння з іншими, вам не завадить дізнатися, які процеси відбуваються у вас у голові. І найголовніше от що: якщо ви знаєте, як функціонує головний мозок, ви матимете неабияку перевагу в усіх ситуаціях, де прагнете дійти згоди, адже ви завжди говорите з головним мозком іншої людини. Саме з цієї причини я завжди починаю свій курс – незалежно від того, спрямований він для студентів, людей зі світу бізнесу чи фахівців, які ведуть переговори під час звільнення заручників – з короткої презентації, як працює наш мозок.

Це означає, що ми повинні знати, які частини головного мозку сприйнятливіші, а які ні, і чому дзеркальні нейрони – потрібна передумова досягнення ситуації, де ви зможете співпрацювати з іншими й рухатися далі.

Розважливий мозок – генеральний директор головного мозку

Спершу дозвольте мені представити генерального директора нашого головного мозку, що управляє, організовує все й хоче, щоб усі важливі рішення ухвалювали за його участі. Цю частину мозку називають лобовою часткою. Розташована вона в передній частині голови, у ділянці чола. Вона відповідає за розважливість і планування, допомагає мислити, дивитися на ситуацію з різних боків й ухвалювали правильні рішення. Як і всі, хто обіймає керівну посаду, лобова частка хоче, щоб уся зовнішня інформація спершу потрапляла до неї, а вже потім поширювалася до інших відділів, яких вона безпосередньо стосується.

Інформація протікає в головному мозку приблизно так: спершу вона потрапляє всередину через органи чуттів, а далі прямує безпосередньо до лобової частки. Після швидкого сортування, інформація надходить до інших центрів мозку, щоб ми мали змогу поворухнути тілом або сказати щось розважливе.

От скажімо, у вас уранці заплановано зустріч з людиною з вашого найближчого оточення – другом чи колегою, – і ви придумали справді вдалу пропозицію, що, як ви переконані, їй сподобається. Можливо, ви навіть уявили, що вечеряєте разом після того, як ця людина з гідністю оцінила вас і віддячила за пропозицію. Середина зими, ви виходите надвір і бачите, що автівку замело, та ще й на вікно наліпили штраф за паркування. Ви не розумієте, які тут обмеження для стоянки, на додачу забули надіти рукавички. Після спроб відшкребти сніг з лобового скла ви із закляклими руками сідаєте в автівку. Трохи запізнюєтеся на зустріч, але вдала ідея все ще у вас у кишені. Ви ділитеся нею зі співрозмовником, а з протилежного боку столу вам лише зітхають, хитають головою і відповідають: «Чесно кажучи, ідея досить дивна».

Якщо спинитися й замислитися над тим, що ви відчуватимете в цій ситуації, гадаю, вашим тілом пробіжить неприємне відчуття, назвімо його розчарування, або ж роздратованість. Це перша ознака того, що ваш генеральний директор почав втрачати контроль. Те, що ви зараз чуєте, найпевніше, не надійшло до вас з лобової частки, як то зазвичай буває, бо ваш генеральний директор відпочиває, його немає на посаді.

Ми повинні бути вдячні за це роз’єднання між лобовою часткою і раціональною частиною мозку. Оскільки саме завдяки йому ми нині тут. Ми не загинули посеред савани, коли перед нами вистрибував шаблезубий тигр. За тих обставин нам не потрібно було, щоб хтось думав і розмірковував, натомість ми мусили тікати, і робили це якомога швидше. Потреба вижити.

Проблема виникає лише тоді, коли в сучасному житті ми реагуємо так, ніби й досі бігаємо саваною, чи коли самі провокуємо іншу людину поводитися так, ніби вона в савані. Коли це трапляється, у найгіршому з випадків наші враження простісінько потрапляють у так званий рептильний мозок,[8] оминаючи лобову частку.

Менш розважлива частина мозку – рептильний мозок

Основна функція рептильного мозку – спиняти наше мислення. Коли це відбувається, ми втрачаємо здатність мислити раціонально й логічно, попри те, що згодом шкодуємо про зроблене й розмірковуємо над тим, що ж сталося насправді.

Пояснення, чому все завершилося саме так, слід шукати в рептильному мозку або ж, як насправді називають цю частину мозку – мигдалеподібному тілі. Ця найпримітивніша частина людського мозку розвинулася протягом тисячі років, щоб функціонувати, як у ситуації з тигром. Коли до нас наближається хижак, ми не можемо втрачати ні секунди, усі сигнали потрапляють відразу до мигдалеподібного тіла, до тієї частини мозку, де немає ні роздумів, ні міркувань, ні розважливості. Натомість вона видає серію фізичних реакцій, які часто називають «бий або тікай».

8

Згідно з триєдиною моделлю головного мозку, автором якої є Пол Мак-Лін, людський мозок складається з трьох частин: рептильний мозок (ретикулярний комплекс), емоційний мозок (лімбічна система) і візуальний мозок (кора головного мозку, неокортекс). (Прим. пер.)