Читать книгу Маленькі жінки - Луиза Мэй Олкотт, Луиза Мэй Олкотт, Mybook Classics - Страница 2

Замість передмови

Оглавление

Ця книга коротко розкаже

Як мандрівник блукав в пітьмі,

Та промінь світла всім підкаже,

Як в край небесний шлях знайти.

Обрав він стежку тернами порослу,

Хоч і не легкий вибір був,

Життя його набуло змісту,

Він суть спасіння Божого збагнув.

Нехай мандрівка його довга,

Навчить і вас, товариші —

Добро, чесноти та наснага

Відкриють шлях безсмертя для душі.[1]


1

За книгою Джона Буньяна «Похід паломника». У романі «Маленькі жінки» Олкотт часто згадує та проводить паралелі з релігійною алегорією англійського письменника та проповідника Джона Буньяна «Похід паломника», яку вона любила ще з дитинства. Книга розповідає про подорож героя на ім'я Християнин. На шляху до Небесного Міста, тобто Раю, на нього чекало безліч небезпечних пригод. Під час своєї подорожі Християнин зустрічає людей та істот (імена яких так чи інакше пов'язані з подіями його життя), які намагаються допомогти або перешкодити йому. На його шляху зустрічаються такі персонажі як Вірний, Віруючий і Велетень Відчаю. Книга проповідує ідею про те, що потрібно стійко нести свою життєву ношу і не піддаватися спокусам. Деякі розділи книги «Маленькі жінки» містять посилання на події та місця з «Походу паломника», наприклад, можна зустріти такі назви розділів як «Бет знаходить Прекрасний палац», «Долина приниження Емі», «Джо зустрічає Аполліона», «Мег вирушає на Ярмарок Марнославства», тощо, оскільки кожна з доньок Марч піддається якійсь спокусі, яка пов'язана з її характером або якимись недоліками.

Маленькі жінки

Подняться наверх