Оглавление
Люси Мод Монтгомери. Енн із Зелених Дахів
I. Сюрприз для пані Рейчел Лінд
II. Сюрприз для Метью Катберта
III. Сюрприз для Мерил Катберт
IV. Ранок у Зелених Дахах
V. Історія Енн
VI. Рішення Мерил
VII. Молитва Енн
VIII. Виховання Енн
IX. Обурення пані Рейчел Лінд
X. Вибачення Енн
XI. Враження Енн від недільної школи
XII. Урочиста клятва
XIII. Захоплення від очікування
XIV. Сповідь Енн
XV. Буря в шкільному чайнику
XVI. Трагічні наслідки чаювання
XVII. Новий інтерес у житті
XVIII. Допомога від Енн
XIX. Концерт, катастрофа й вибачення
XX. Помилка гарної уяви
XXI. Нове віяння в кулінарному мистецтві
XXII. Запрошення на чай для Енн
XXIII. Жертва на вівтарі честі
XXIV. Концерт від панни Стейсі та її учнів
XXV. Метью наполягає на буфах
XXVI. Створення літературного клубу
XXVII. Ловлення вітру
XXVIII. Нещаслива лілейна діва
XXIX. Епоха в житті Енн
XXX. Підготовчий клас
XXXI. Там, де струмок зустрічається з річкою
XXXII. Список майбутніх семінаристів
XXXIII. Концерт у готелі
XXXIV. Королівські дівчата
XXXV. Семінарська зима
XXXVI. Слава та мрії
XXXVII. Жнець на ім'я Смерть
XXXVIII. Поворот на дорозі
Отрывок из книги
Будинок пані Рейчел Лінд стояв поблизу широкої дороги, що вела до Ейвонлі, а згодом пірнала в невелику долину, облямовану з обох боків заростями вільхи й папоротей. Там її перетинав струмок, що мав початок далеко в лісах, які оточували старий двір Катбертів.
Спочатку він свавільно стрибав каскадами й розливався невеличкими ставочками-калюжами, та коли добирався до Долини Лінд, стишувався до легкого дзюркотіння. Річ у тім, що навіть струмок не наважувався протікати повз будинок пані Рейчел Лінд без належної тактовності. Він, ймовірно, розумів, що пані Рейчел, сидячи біля вікна, карбує в пам’яті кожну деталь, будь-які переміщення включно зі струмком і невгамовними дітьми. Ба більше: якщо вона помітить що-небудь дивне або недоречне, то не заспокоїться, поки не дізнається, з якого дива коїться таке неподобство.
.....
– Рудий, так? – сказав він.
Дівчинка знову перекинула косу на спину й зітхнула так глибоко, наче цей подих підіймався від самих її стоп і давав вихід всім багатовіковим стражданням.
.....
