Читать книгу За двома зайцями. Вибране - Михайло Старицький - Страница 11

Голохвостий сам.

Голохвостий. Бон-бон! (Підскакує.) Трам-тара-ра, ура! Наша взяла! Поздравляєм вас, Свириде Петровичу! Виграли справу! Проня, значить, тут. (Показує кулак.) Старі, правда, не спротивляться, потому потурають дочкє у всьом. Тільки ж і гидка! Ой гидка! Да ще лізе цілуватись! Надо будєть купить доброго мила, штоб замивать після неї губи… Але зате ж все моє! От уджигну! Годі вам, Свириде Петровичу, тепер зайцем бути, – буде, доволно! Можно будеть і самому зайців ловити, а особливо куріп’яточок… хр-р-р… Хап – і єсть! Хап – і єсть!