Читать книгу Сестри-вампірки 2 - Надя Фендрих - Страница 4

Та це ж мегавампірично-космічно-галактично-суперновина! Boi, boi, boi!  – не вгавала Дака. Ось уже з півгодини вона літала їхньою із Сільванією кімнатою і виробляла флопси. Коли родина переїхала до Німеччини, мама суворо заборонила дівчатам літати і робити флопси вдень. Щоправда, коли сестри бували вдома, приховані від сторонніх очей, маминими правилами можна було знехтувати. До того ж, на думку Даки, флопс узагалі нерозумно забороняти, адже під час його виконання вампір переміщується з однієї точки в іншу на такій величезній швидкості, що звичайна людина просто не здатна встежити за його рухом.

Від надміру почуттів Дака міцно обійняла сестру, яка саме діставала зі своєї шафи спальний мішок.

– Що це з тобою коїться? – здивовано запитала Сільванія.

Ще один флопс  – і Дака тієї ж миті опинилася біля комп’ютера.

– У рамках двісті тридцять першого літнього гастрольного турне Україною, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Чехією, Польщею, Австрією та Швейцарією гурт «Криптон Крекс» дає ексклюзивний концерт в одному з нічних клубів німецького міста Шаттенвальде, – прочитала вона. – Вони виступатимуть у клубі «Бет Чорч», що неподалік звідси, – схвильовано додала дівчинка. – Уявляєш, «Криптон Крекс», легендарні «Криптон Крекс», які в Бистрії збирають стадіони, виступатимуть за якихось пару сотень кілометрів від нас у закутньому нічному клубі!

Бистрія  – трансільванське містечко, населене переважно вампірами, а «Криптон Крекс»  – улюблений рок-гурт Даки. Дівчина знала напам’ять тексти всіх їхніх пісень і годинами могла милуватися фронтменом колективу Мурдо, зображеним на постері, що висів над її ліжком.

Мурдо був, на думку Даки, таким саме інфернальним1 і похмурим, як і його музика. До речі, Дака й сама непогано грала на ударних і вже багато років мріяла виступити з кумиром на одній сцені.

– Початок концерту опівночі, – продовжувала вона. – Далі  – мапа польоту в клуб та інше.

Дочитавши, Дака повернулася до Сільванії і взяла її за руки.

– Концерт сьогодні вночі, – урочисто промовила вона, – і ми обов’язково мусимо на нього потрапити. Це буде наш перший концерт!

Із цими словами Дака вискочила з кімнати.

– Піду розповім про концерт татові! – донеслось до Сільванії з коридору.