Читать книгу Казки для дорослих дівчаток - Оксана Мазур - Страница 2

Вони сиділи в тихій вишуканій кав’ярні, яких багато в цьому бароковому, трішки пихатому, трішки провінційному у своїй застиглій камерності місті, – молодий красивий мужчина, значно молодший, аніж пасувало, зважаючи на паспортний вік його супутниці, і вона – елегантна жінка, яскрава, певна себе, делікатна силуетом і думками. Мужчина просто пожирав закоханим поглядом точені риси обличчя, чарівні легкою неправильністю, щось іспанське проглядалось в широких чорних бровах, глибокій посадці голубих з зеленинкою очей, у повних губах, підведених насиченим бордо. Довге волосся, вигадливо складене в імітацію середньовічної зачіски, теж мало темно-червону барву салонного фарбування. Хижі пурпурові нігті, які могли б смачно краяти беззахисну спину коханця в момент найвищої концентрації на власних почуваннях, злегка постукували порцеляною чашки. Навіть аромат дорогих парфумів ніс у собі щось терпко-багряне, аж криваве. Samsara. Переродження. Коштовне ретро. Жінка любила великі важкі прикраси, мала бездоганний смак і достатній життєвий досвід. А ще – багато смутку, котрий старанно приховувала широкою усмішкою. Їй дуже пасувало усміхатись. Зрештою, всім пасує, але посмішка робила її юною і беззахисною, знімаючи лоск, відстороненість і роки, тоді майже видавалась ровесницею. Майже.

Мужчина зазирав їй до віч, сипав жартами, намагався хоч секундно торкнутись тонких пальців у срібній вазі перстенів, бо подобалась шалено, щоночі засинаючи, уявляв її без нашарувань шовку і мережива, хіба лиш з отим сердечком-кулоном, котрий став першим подарунком третього побачення… Ця дивна жінка поєднала полум’я і кригу, ставши межею мети, хоч мав дивитись на двадцятирічних, але саме вона співала в скронях Пісню Пісень, горіла в крові купальським вогнем і творила ранковий вибух низом живота.