Читать книгу Кіт на ім'я Хеппі - Олег Бакієв - Страница 2

В одному тихому і затишному містечку, жив бездомний кіт, він їв мишей на вулиці і в лісі, ганявся за птахами і бився з котами, які намагалися відібрати його видобуток. І ось, в один з таких моментів, він з подряпаною мордочкою і перебитою лапою лежав на тротуарі, і думав:

– Як так? Чому інші коти живуть в затишних будинках, і їдять смачну і теплу їжу, в той момент, коли я повинен ходити тут, їсти брудну їжу і переживати за кожну секунду свого життя?

І вставши, кульгаючи на задню лапу, він побрів в пошуках кращого життя. Йдучи вулицями, він побачив прекрасний будинок, у відкритому вікні якого стояла гаряча смажена курка, яка видавала свої аромати на весь квартал, і кіт заліз на підвіконня і не встиг доторкнутися до курки, як у дворі почув дикий гавкіт пса, який ввечері гуляв без повідка. Це був сторожовий пес Джем, він був весь покритий сірою і дуже кучерявою шерстю, очі його ледве визирали з-під зарослого чубчика, здалеку він був схожий на великий кучерявий сірий клубок вовни.