Читать книгу Признані думки. Вірші - Олга Цанева - Страница 4

А чи цікаво знати,

Коли вам з ранку потрібно вставати?

Коли та кому, знання свої дарувати?

Навіть коли кохання своє з чоловіком споділяти?

І скільки і де гумору вживати?

А ВСЕ,

За нас міркують інші…

А не ми.

Ви ж здивовані, чи ні?

Чи замислювались вже ви,

Що своєї думки і не маємо ми…

Чи ж ти РОБОКІБОР, що тебе конвеєр приніс?

Чи то якийсь живий механізм,

Який на цій землі тепер завис?