Читать книгу Рубаї - Омар Хайям - Страница 18

I юних, і старих – всіх поглинає час,

I невеликий нам дається днів запас.

Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,

Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.