Читать книгу Лимерівна - Панас Мирный - Страница 4

Лимериха (б’є в долошки, танцює і приспівує).

Дівчата регочуться.

Карпо. Матусю! матусю! Он — дівчата…

Лимериха. То що, що дівчата?

Карпо. Сміються.

Лимериха. О, мат-тері їх дуля з мотузкою! (До дівчат). Чого ви, сороки, скрегочите?

Дівчата ще дужче регочуть.

Де ви мою дочку, Наталочку, діли?

Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують.

Дівчина (з гурту). Я осьде, мамо!

Лимериха. Де ти, моя дитино? Де, моя дочко?… Іди ж сюди, я на тебе хоч подивлюся… На твоє личенько біле, на твої очиці ясні, на твою вроду красну!

Карпо. Її тут немає.

Голос (з-серед дівчат). Ось-ось, мамо!

Лимериха (прикро вдивляється). Де? (грізно)… Ви, сороки! розступіться! Пустіть мою дочку до мене.

А ви що? Сороки, та й годі!… Розступіться!

Кидається між гурт; дівчата розскакуються і, одбігши, знову збираються у купу.

Голос (з-серед дівчат). Я, мамо, осьде!

Лимсриха. Трясця вашій матері, як вона там! Брешете!

Карпо. Матусю! її немає між дівчатами. Вона десь інде гуляє… Ходімо далі.

Лимериха. Куди далі? Де — далі?… Кажеш: гуляє?… Брешеш, зятю; моя дочка не такая — моя дочка не такая, щоб із хлопцями гуляла! Брешеш, брешеш, хоч ти й зять, а брешеш, як руда собака!

Дівчата заливаються з реготу.

Чого ви, бісові сороки, заливаєтесь? Чого вам смішно?… Сховали мою дочку та й регочете!

Дівчата. Де ж ми її, тітко, заховали? Ідіть трусіть; шукайте!…

Лимериха. А де ж ви її діли? Де ви її, гадючі дочки, затасували? Га, де? (Наскіпується на дівчат).

Дівчина (з гурту). Я, тітко, бачила Наталку біля ставка; з Марусею гуляла.

Лимериха. З якою Марусею? Біля якого ставка?

Дівчина. З Кнуревою… Біля вишневого.

Лимериха (перекривляє). З Кнуревою! Біля вишневого!… Брешеш!

Дівчина. Чого ж мені брехати?… Хай я на сьому місці не встою, коли не правда!

Карпо. Матусю! ходімо туди… Ходімо пошукаємо. (Бере її за рукав; веде).

Лимериха (до дівчини). Брешеш! брешеш, сучко! (Виходячи).

Скриваеться з Шкандибенком за деревом.