Оглавление
Ірвін Ялом. Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті
Вступ і подяки
Розділ 1. Рана смертності
Розділ 2. Розпізнавання страху смерті
Явний страх смерті
Страх смерті не затуляє інших страхів
Прихований страх смерті
Страх перед нічим насправді є страхом смерті
Розділ 3. Досвід пробудження
Різниця між «якими є речі» та «речі існують»
Пробудження в кінці життя: Іван Ілліч Толстого
Туга як досвід пробудження
Вічна минущість: Еліс
Замаскований страх смерті: Джулія
Довга тінь братової смерті: Джеймс
Значуще рішення як досвід пробудження
Пристебнута й застебнута: Пат
Життєві віхи як досвід пробудження
Зустрічі випускників
Розподіл майна
Дні народження та ювілеї
Коли вам стукнуло п’ятдесят: Вілл
Сни як досвід пробудження
Болісний сон як досвід пробудження: Марк
Хірург збирається на пенсію: Рей
Кінець терапії як досвід пробудження
Сон про кінець терапії: Кевін
Розділ 4. Потуга ідей
Епікур і його понадчасова мудрість
Смертність душі
Остаточне неіснування смерті
Аргумент симетрії
Поширення хвиль
«Шукайте її серед друзів»: Барбара
Інші приклади поширення хвиль
Поширення хвиль і минущість
Могутні думки, що допомагають подолати страх смерті
«Усе проминає: альтернативи несумісні»
«Коли ми втомлені, атакують нас давно подолані ідеї»
Знову й знову таке саме життя – і так навічно
10-Відсоткова порція: Дороті
«Стань тим, ким ти є»
«Те, що мене не вбиває, робить мене сильнішим»
«Дехто відмовляється позичати в життя, щоб не стати боржником смерті»
Есеїстична трилогія Шопенгауера: ким людина є, що людина має, який у людини вигляд
Розділ 5. Долання страху смерті завдяки міжлюдським зв’язкам
Міжлюдські зв’язки
Два види самотності
Шепіт і крик: сила емпатії
Сила присутності
Дотягнутися до друзів: Еліс
Саморозкриття
Поширення хвиль у дії
Пом’якшення самотності смерті
Роль вдячності
Поширення хвиль і демонстрування прикладу
Відкриття власної мудрості
Якщо ми мусимо померти, то чому і як ми повинні жити? – Джилл
Наповнити своє життя
Страх смерті та непрожите життя: Джек
Цінність жалю
Пробудження
Розділ 6. Усвідомлення смерті
Спогади
Перед лицем смерті
Мої особисті зустрічі зі смертю
Повне використання свого потенціалу
Смерть і мої ментори
Джером Франк
Джон Вайтгорн
Ролло Мей
Як я сам змагаюся зі смертю
Поширення хвиль
Міжлюдські зв’язки й минущість
Релігія та віра
«Навіщо бог посилає мені ці видіння?»: Тім
Як можна жити без сенсу життя: ортодоксальний рабин
Стосовно написання книжки про смерть
Розділ 7. Звертання до страху смерті
Поради психотерапевтам
Що означає «екзистенціальний»?
Розрізнення змісту й процесу
Сила взаємозв’язку для подолання страху смерті
Дикі собаки гавкають у підземеллі: Марк
Блаженство кохання
Секс і смерть
Препарування страху смерті
Терапевтична дія й терапевтичне слово
Уживання в терапії «тут і тепер»
Ма́ксима Теренція й саморозкриття психотерапевта
Продовження
Слушний час і досвід пробудження: Патрік
Робота «тут і тепер»
Розвиток чутливості на «тут і тепер»
Перехід від зовнішнього матеріалу до внутрішнього
Жінка, яка ніколи не поскаржиться: Еллен
Часта перевірка «тут і тепер»
Вчимося використовувати власні відчуття «тут і тепер»
«Я дуже у вас розчарувалася»: Наомі
Саморозкриття терапевта
Розкриття механізму терапії
Розкриття особистого життя терапевта
Джеймс ставить складні запитання
Змушування до максимального саморозкриття
Саморозкриття як приклад
Сни: королівська дорога до «тут і тепер»
Сон про вразливість терапевта: Джоан
Удовині кошмари: Керол
Скажіть мені, що життя не лише лайно: Філ
Післямова
Про автора
Провідник читача книжки «Вдивляючись у сонце»
Заголовок і підзаголовок книжки
Отрывок из книги
Самоусвідомлення – найвищий дар, скарб, що за цінністю не поступається самому життю. Це воно робить нас людьми. Але самоусвідомлення має високу ціну – рану смертності. Наше існування завжди затьмарене знанням того, що ми зростатимемо, розквітатимемо, а тоді неодмінно настане занепад і смерть.
Усвідомлення смертності переслідує нас від початку історії. Чотири тисячі років тому вавилонський герой Гільгамеш роздумував про смерть свого друга Енкіду словами з епіграфа до цього розділу: «Став ти нині темний, мене не чуєш. Чи я не так само помру, як Енкіду? Туга в утробу мою проникла. Смерті жахаюсь, біжу в пустелю». Гільгамеш промовляє від імені нас усіх. Як він боявся смерті, так боїмося її ми всі – кожен чоловік, жінка, дитина. У декого з нас страх смерті проявляється лише приховано, як загальний неспокій або ж маскуючись під інші психологічні симптоми. У досвіді частини людей існує виразний і усвідомлений струмінь тривоги перед смертю, а для декого ця тривога перероджується в жах, що зводить нанівець будь-яке щастя й задоволення.
.....
– Навіщо він зробив це мені? – питала вона. – Це бунт, навмисний саботаж моїх планів щодо нього. Чим же іншим це може бути? Хіба ж я не дала йому всього, що потрібно для здобуття успіху: найкращої освіти, уроків тенісу, гри на піаніно, кінної їзди? І це так він мені віддячив? Який сором – уявіть собі, що про це довідаються мої знайомі.
Сюзан згоряла від заздрощів, лише думаючи про успішних дітей її друзів.
.....
