Читать книгу Усвıтлюче пусланı - Serhij Abramyk - Страница 4

Первı пıкь книг Бıблı, ȷıкı пръписуютси Мусею, витко, ри∂агованı кıȷкума ∂жирелами, про шо свıтчит ∂услı∂жинı Юлıя Велльгаузина у юго Vве∂инı ∂о ıсторı Ізраıлю. Пулувина змıсту цих книг присвєчина культовим жертвуприношинıм ı свıщенству, ȷıкı ни були зага∂анı Мусеэм, ȷıкı учолиv нища∂ну ривулюцю v Jıгипкı прокıv а∂мıнıстрацı фараона ı жерцıv. Рилıгıнı пустанови закону, уракули, упувı∂анı ı жертвуприношенı бугам, кутрı рузвинулиси v пру∂оvш ıсторı, узєкı з ȷıгипицкıх ı фıнıкıскıх жертвуприношинь, епусıv, лиген∂, писань Санхуняфона ı т.∂.. Книги му∂рускı: Эv, Псалтир, Притчı ı Иклисяст v уснуvному натхнинı типиркıво упуминутими ∂жирелами.

Аvтури книги «Руcкопана Бıбля» ствержуют, шо, вıхоqıчи з аналıзу архэлугıчних свı∂оцтв, нима жа∂них вıзнак шıрокуı грамутнускı ци любих ∂ругих атрибукıv поvнуı ∂иржоvнускı Ю∂и – ı, зукремо, Jıрусалима – ∂о кıнцє восьмуго стулıкı ∂о н. е. Vченı vказуют на кола, звєзанı з Jıрусалимскıм храмом, ȷıкı намıрєлиси зqıснювати рилıгıни ı икунумıчни кунтроль на∂ бıльши рузвивающоvси сıльскоv меснıскю. Такı амбıтни план зажа∂оv актиvнуı ı сильнуı прупаган∂и. Іqэлогэv ı тэлогэv пıзнуго мунархıчнуго ıсторика була ıqя про то, шо ıзраıльскı культ мая бути поvнıскю зусире∂жиним у Jıрусалимскуму храмı. Го∂ни з того, шо обично щитаяси ∂устувıрноv ıсторэv, – розпувıqı про патрıархıv, Вıхı∂, завуюванı Ханаана ı накь сага про слоvну убє∂нану мунархю Δави∂а ı Сулумона – є, борши, творчим вıразом моцнуго рилıгıнуго рифурматурскуго руху, кутри пруцвıтоv v Ю∂скуму царствı. Руcкопкı ∂ивıтнацıтуго ı почєтку ∂вацєтуго стулıкь вукруги Храмувуı гури v Jıрусалимı ни змугли ı∂интифıкувати накь слıqıv лъгин∂арнуго храму Сулумона або палацувуго комплексу. Як з архıтиктурнуı, так ı з кıрамıчнуı точкı зору, Умри∂и, а ни Сулумон, збу∂ували спуру∂и з тесануго камню v Миqı∂∂о на ∂у∂атук ∂о компликсıv Ізриелı ı Самарı. Спомнıкь знаминити уривук з 3 Царств 9:15, v ȷıкому си уписуя буqıвельна qяльнıскь Сулумона у Хацорı, Миqı∂∂о ı Gизерı. У звıзку з нувоv ∂акıроvкоv слоıv Миqı∂∂о ı пъриуцıнкуv архэлугıчнуı ıсторı сєвıрнуго царства ми типер го∂ни набизпешно уповıсти, шо пуqıбнı на стаȷнı спуру∂и v Миqı∂∂о вı∂носıси ∂о чєсу Jıрувуама II. Накıнец, шо ни менш важно, патрıархальнı наративи споvнинı пусилань ∂о пıзнумунархıчних рялıȷ, пъриважно з семуго стулıкı ∂о н.е.

Була царє Jıзекı була рускопана у 2015 н.е. на старо∂vвнуму смıкєзвалищı куло храмувоȷı гури v Jıрусалимı. Напис на палэ-ибрıскуму пıсмı свıтчит такє: «Належит Jıзекı [сину] Ахаза, царю Ю∂и». На булı зубражино ∂вукриле сонце с крилами, повернутими ∂улıv, v уточинı ∂вох симвулıv анкха, кутрı симвулıзуют жикє. Цı знахı∂ка рускривая, шо Jıзекя, цар Ю∂скı, буv ı∂улупуклоником, шо вıн ни мая жа∂нуго вı∂ношинı ∂о мунутиıстичнуı вıри v у∂нıскуго Бога, ı шо розпувıqı про него, наприкла∂, v у∂нı з книг Бıблı пı∂ назвоv Ісая, були сфабрикованı ı злуvмисно vстоvлинı пулıтичноv ı рилıгıноv вла∂уv.

Ци Ях або Яхве є ıминами Бога, як гуворит Бıбля? Нє! Сугласно Слуvнику бужеств ı ∂емунıv у Бıблı (Dictionary of Deities and Deмons in the Bible), цı ıмина мают наȷближчу аналогю v ∂оıсламскому пантионı зı значинıм «па∂ати», нıби «∂ощити». Боги Ягут або Яук, упуминукı v Куранı, вı∂еȷ, є наȷближчоv аналогэv. (Куран 71:23,24) Хокь розпувıqı про Мусея таȷ юго стусункı з маqıанıкянскıм свıщеником, ȷıкı буv кушитом, нıбо ифэпом, вıга∂анı, вуни пı∂воqı нас ∂о пунıманı того, вıткı си vзєv яхвıстични культ. (Вıхı∂ 2:15—22; Числа 12:1; Амос 9:7) Стару∂оvнı ю∂скı ı кушицкı/ифэпскı плимина, набизпешно, були змıшанı ı пуqıлєли слуvникови запас. Накь у натиперишнı ифэпскı бесıqı уромо слово «па∂ати» пърикла∂аяси як «jiga» або «jiguu», ȷıкı є го∂не упıзнавальним пърекла∂ом ȷıvреȷскıх лıтир «YH» ı титраграматону «YHWH», ȷıкı, сугласно равинскуı тра∂ицı, ∂оvжно вıгуворювати як Ях або Яхве. Вı∂еȷ, ю∂аıти/кушити пъриняли Яхве вıт фıнıкıскуı/фıлıстимскуı бугинı Асıрат («erori» ı «etorri» баскскоv/фıлıстимлянскоv тажи узначают «па∂ати» ı «приху∂ити») ı пувєзували ȷıх разом, як пуказуют написи з рускопок у Кунтıллет Ар∂жуqı. Сугласно Бıблı, Яхве пришла з Сıнаю, Сиıру ı з гури Фаран. Накь ȷıгипицкı ∂жирела упуминают землю вукруги Синаю як «шосу Яху», вıтак, як фıлıстимляни си пуȷıвили у регэнı. Суqı симıцкıх напıvкучıvникıv ı пусланцı рıшучи засу∂жували пуклунıнı Асıракı, ȷıка пърикла∂аяси v ю∂скı/кушицкı версı як Яхве. (Суqı 3:7; Ісая 17:8) Мусеȷ таȷ ∂ругı мужно си буроли прокıv пуклунıнı рукутворним бугам. Δля них було нимислимо, шоб вузвишини Бог пувєзувоv се з бугами ȷıзичницкıх нароqıv. Jı∂нако фıгуркı жıнкı, кутра пıтримуя гру∂и руками, були зна∂инı v часних житлувих компликсах у vсєх виликєх мıстах Ю∂и кıнцє семуго стулıкı ∂о н.е.. На жıль, пıзнıщи ȷıvреȷска прупаган∂а пърисвıтчила vсıх, шо фıнıкıска панı це всимугущи Бог Мусея.

Лıворуч: Стару∂оvна близковıху∂на статуя бугинı; праворуч: ıберıска ∂ама з нивı∂омуго места v Мурсı, ∂акıрована IV – II стулıкıми ∂о н.е.

Итап ри∂агуванı Бıблı пıслı вıгнанı пı∂итожиv багато ключувих тем раноı стаqı семуго стулıкı. І зноv цинтральна вла∂а си нуж∂ала v убı∂нанı населинı. І вуни упякь зрубили циво, блискучи пърифурмувоvши ıстуричне ȷı∂ро Бıблı. Книги Jıремı, Суфонı, Аггея, Захарı, Малахı – лишень спıритичнı пруроцтва яхвıстичних укультискıv. Енума Елıш, вавилонскı мıф про створинı свıту, записани акка∂скоv бесı∂оv на сими глиняних табличках, мıстит численı паралелı з уриvками зı Старого Завıту, ı як пуви∂итси ∂еıкєм ∂услı∂никам, вуни були уснованı на мисопутамскı працı. Спıvкı пуqıбнускı vключают: пусиланı на во∂ни хаос ∂о створинı; поqıл хаосу на небо ı землю; рıжнı типи во∂ ı ȷıх поqıл; а тажи числува пуqıбнıскь межи сими табличками епосу ı сими ∂нєми твурıнı. Шо ж ∂о створинı лю∂ини, тут є пуqıбнıскь у vжиткуванı перскı ı зимлı. V убох вıпа∂ках перскь прунизана «бужествинıскю» або църиз кроv бога v Енума Елıш, або qєкуючи тому, шо вуна створина по образу Бога v Букı. Спас нимуvлє Мусея з ву∂и буv скупэвани з лиген∂и про Саргона, кутра си збиригла v клинуписнуму написı ∂о наших ∂нıv. Про воруга ю∂скуго царє Δави∂а, Гуляфа, сказано, шо вıн нусиv убла∂ункı грецкуго воıна 4 стулıкı, шо є анахрунıзмом сими столıкь ı, пунятно, бизнаqıноv фальсифıкацэv. Gєкуючи ȷıгипицкıм ∂жирелам ми знаıм, шо фıлıстимскı воıни на тоȷ чєс були уснащинı лишень шкıрıним захıстом. (1 Царıв 17:4—7)

З розрушенıм ∂ругуго храму 70 н.е. ı пıqэмом християнства низалежна сила Бıблı як фурмуючоı кунституцı ∂указала се. Кулусальна частина так звануго «Нувого Завıту» мая прямı аналогı ı пуqıбускı v Талмуqı ı ȷıvрескıх апукрифıчних писанıх. Багато vчень Ісуса спроvqı є vченıми фарıсеıv ı равинıv. Наприкла∂, приказка, «хто vзєv меч вı∂ мича ı загине» мая ту ж аналогю v раньчı ю∂еȷскı Книзı Ювıлеıv. (Матвıя 26:52; Книга Ювıлеıv 4:31) Книга Убэvлинı нıvгаль ни є убэvлинıм, тошо вуна просто пъритворюя буvшı спıрıтистичнı, апукалıптичнı виqıнı книг Δанıла, Jıзикıла, Jıремı, Ісаı, Апукалıпсиса Суфонı, 4. Книги Ез∂ри ı ∂р.

Казки про то, шо Ісус цıлиv на вıтстанı у Матвıя 8:5—13 або Лукє 7—10, уснованı на ∂ругих уповı∂анıх у Талмуqı, а кı, у свою очириqь на вıга∂аних зцıленıх, нıбито vчининих Ілэv або Jıлисеэм. Сугласно ıсторı v Талмуqı, син равина Gамалıла буv заслаб. Вıн вıтправиv пуслıv ∂о равина Ханıни бен Δоси, ȷıкı си пумулиv за немушнуго. Пусли записали точну го∂ину цеı мулитви ı вıтак, як си вирнули равин, Gамалıл пıтвир∂иv, шо v цеȷ мумент раж вıтступиv вıт юго сина, ı вıн пупрусиv пупити ву∂и. (Биракот 34б) Равин Ханıна бен Δоса буv цленом стару∂оvних хаси∂еıv, ȷıкı чинили такı чу∂утворинı църиз мулитву. Али тауматургя спроvqı є магэу, а Бог ни пумагая лю∂им зqıснювати протиприро∂нı vчинкı. Ми можим бути vвıринı, шо Божи пусланиц Ісус нıколи ни моv ȷıкоıс на∂звичаȷнуı сили. Бог боритси руками воıна, Вıн зцıлит руками лıкарı. (Ісая 35:10)

Брихнє про то, шо Ісус вıганэv ∂емунıv, заснована на Запувıкı Сулумона ı ȷıvрескıх писанıх. Запувıт Сулумона мıстит багато пı∂роблиних вıпа∂кıv спıлкуванı ı вıгнанı ∂емунıv, ȷıкı нıбито зqıснювоv Сулумон, ȷıкı схожı на ıсторı v канунıчних ȷıвангилях. За ȷıх твер∂жинıм, Сулумон нıбито балакоv з ∂емунами ı мıг ȷıм зага∂увати. Δемунıv тажи називали «лиqэном», як у ȷıвангильскıх упувı∂анıх. Вуни тажи були v страху църиз мукı, ȷıкı ȷıм причинит Иммануıл, за аналогэу з Ісусом у канунıчних ȷıвангелях. (Запувıт Сулумона 51,52; Матвıя 8:28—34; Марка 5:1—21; Лукє 8:26—40; пур. Матвıя 1:23). То, шо така qяльнıскь Сулумона була ∂обри ıзвесна за часıv Ісуса, пıтвержуяси ю∂еȷскıм ıсториком Эсифом Флавıэм у юго уповı∂анı про Илиазара, ȷıкı вıгноv ∂емуна, пуслоvши юго v пусу∂ину, шо схоже на упувı∂анı v канунıчних ȷıвангелях ı є лишень ше у∂ним ∂оказом того, шо фарıсеȷскı християни були тими, хто писоv вıга∂анı ıсторı про Ісуса. (Ю∂еȷскı старужитнускı к.8, роз.2, стур.5) Спıрıтизм буv заказани законум Мусея. (Пуvторинı Закону 18:9—13) Спроvqı ни ıснуя такоı вєщı, як уставишна у∂иржимıскь ∂емунами любоı усоби. Лю∂ина vхо∂ит у ȷıкıс звıзок само църиз вıгнанı ци църиз ∂ругу спıрıтичну qяльнıскь, книги, фıльми, карти, амулєти ı такє, ци църиз любу рилıгıну qяльнıскь, при∂мети, зубражинı ı такє. Δалı, багато хто страж∂ая на ∂ипресю, чень, си звиртоv за помıчиv ∂о тих, хто заȷмаяси чу∂уqıними лıкуванıми. І, якраз пı∂ чєс усıх цих qıȷ го∂ни настати су∂уми, у∂ушинı, гулуси ı такє. Jıмено, циво vсэ. Напрошуяси приро∂ни вıснувок, шо спроvqı то, шо вı∂буваяси, звєзане с психıкоv ı фıзэлогэv лю∂ини. Сугласно Jıвангилю вıт Фуми, жа∂них чу∂ес Ісус ни чиниv. Вıн буv накь прокıv посту ı вубществиних мулитоv. Того спıритизм мая бути заказани ∂ля каж∂уı лю∂ини, ı само ту∂и каж∂а лю∂ина бу∂и слубı∂ноv вı∂ згубнуго vпливу. Нови бугупроvни закон заказуя vсı рилıгıнı ı спıрıтичнı qıȷı таȷ при∂мети пı∂ смертним вıруком. (1 Царств 28:3)