Читать книгу Вибрані сонети - Стефан Малларме - Страница 1

Як тінь загрозлива й тяжка, немов земля,

На світло мрій моїх лягає, серце гине,

Душа під каменем похмурої стелини

Незрушні крилечка складає, як пискля.

О розкоше ніщот, спокусо короля,