Оглавление
Стендаль (Мари-Анри Бейль). Червоне і чорне
Передмова
Червоне і чорне
До читача
Частина перша
І. Провінційне місто
II. Пан мер
III. Майно бідних
IV. Батько і син
V. Переговори
VI. Клопіт
VII. Спорідненість душ
VIII. Житейські справи
IX. Вечір у маєтку
X. Благородне серце й малі статки
XI. Вечір
XII. Подорож
XIII. Ажурні панчохи
XIV. Англійські ножиці
XV. Крик півня
XVI. Наступного дня
XVII. Перший помічник мера
XVIII. Король у вер'єрі
XIX. Мислити – значить страждати
XX. Анонімні листи
XXI. Діалог з владарем
XXII. Так діяли в 1830 році
XXIII. Прикрощі чиновника
XXIV. Велике місто
XXV. Семінарія
XXVI. Рід людський, або те, чого бракує багатію
XXVII. Перший життєвий досвід
XXVIII. Процесія
XXIX. Перше підвищення
XXX. Честолюбець
Частина друга
І. Втіхи сільського життя
II. Вступ у світ
III. Перші кроки
IV. Палац де Ла-Моль
V. Чутливість і великосвітська святенниця
VI. Відтінки вимови
VII. Приступ подагри
VIII. Яка відзнака робить людину вищою
IX. Бал
X. Королева Маргарита
XI. Влада юної дівчини
XII. Невже він Дантон?
XIII. Змова
XIV. Думки молодої дівчини
XV. Чи це не змова?
XVI. Перша година ночі
XVII. Старовинна шпага
XVIII. Жорстокі хвилини
XIX. Комічна опера
XX. Японська ваза
XXI. Секретна нота
XXII. Дебати
XXIII. Духівництво, ліси, свобода
XXIV. Страсбург
ХХV. Царство доброчесності
XXVI. Високоморальне кохання
XXVII. Найкращі церковні посади
XXVIII. Манон Леско
XXIX. Нудьга
XXX. Ложа в комічній опері
XXXI. Тримати її в страхові
XXXII. Тигр
XXXIII. Пекло легкодухості
XXXIV. Розумна людина
XXXV. Гроза
XXXVI. Сумні подробиці
XXXVII. Вежа
XXXVIII. Могутня людина
XXXIX. Інтрига
ХL. Спокій
ХLI. Суд
ХLII
ХLIII
ХLIV
ХLV
Примітка автора
Отрывок из книги
Анрі Бейль (1783–1842), відомий в літературі під псевдонімом Фредерік Стендаль, – наш давній знайомий. І все ж кожна нова зустріч з його творами не тільки дає велику естетичну насолоду, а й викликає роздуми про призначення людини в суспільстві, про неосяжні можливості людської волі та інтелекту.
Думка про те, що романи Стендаля чимось ближчі до нас, ніж твори його сучасників – великих західноєвропейських реалістів XIX ст. – не раз зустрічається в критиці, а ще частіше виникає у читачів. Кращі твори видатного французького письменника виходять величезними тиражами у перекладах багатьма мовами світу.
.....
– Врятуйте мене, – сказав Жульєн пані де Реналь, – тільки ви можете це зробити. Ви знаєте, що лакей мене страшенно ненавидить. Я мушу признатись вам, пані, що в мене є один портрет, я його сховав у матраці свого ліжка.
Почувши це, пані де Реналь теж зблідла.
.....
