Оглавление
Степан Борчук. Українські землі під польською владою. 1919–1939 роки
Розділ перший. 1919–1923: роки невизначеності
Розділ другий. Рішення ради послів Антанти 14 березня 1923 року. Анексія Східної Галичини
Розділ третій. Українські політичні партії у міжвоєнний період
Розділ четвертий. Український національно-визвольний рух
Розділ п’ятий. Соціально-економічне становище українських земель
Розділ шостий. Релігійне життя українців
Розділ сьомий. Культурно-освітнє життя українців
Розділ восьмий. Українці міжвоєнної доби: штрихи до портретів діячів
Література
Отрывок из книги
По закінченні Першої світової війни на місці нещодавно могутніх імперій народжувались нові національні держави. Відповідно, у Східній Європі формувався новий політичний порядок. Хоча принцип самовизначення націй, задекларований американським президентом Вудро Вільсоном, отримав загальне визнання, він, однак, застосовувався не завжди, через що не всі народи здобули державність. Ті ж, що здобули її, дістали досить великі та неспокійні національні меншини. Таким чином, у міжвоєнний період національне питання залишилося невирішеним; із зростанням напруженості між панівними націями та закабаленими меншинами воно ставало вибухонебезпечним. На додаток соціально-економічні проблеми, що терзали цей регіон іще з часів монархій, лише поглиблювали гостроту та непередбачуваність ситуації.
Добрих сім мільйонів українців, в основному колишні піддані Австро-Угорської імперії, виявилися однією великою нацією, яка в цей час не завоювала власної незалежності. Більшість українців увійшла до складу Польщі (Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Лемківщина), решта до Румунії (Північна Буковина, Південна Бессарабія, Хотинщина, Мармарощина) та Чехословаччини (Закарпаття).
.....
Хоча всі ці закони, норми, гарантії і права так і залишилися на папері, все ж вони стали вагомими польськими аргументами під час остаточного вирішення долі українських земель Найвищою радою Антанти.
Оскільки повноваження депутатів, обраних 1919 року, закінчувалися, на 5 та 12 листопада 1922 року були призначені вибори в сейм і сенат. Уряд розраховував, що вони стануть своєрідним плебісцитом, який засвідчить приналежність Східної Галичини Польській державі.
.....
