Читать книгу Доктор Сон - Стивен Кинг, Клайв Баркер, Стівен Кінг - Страница 43

За сім років до того, працюючи санітаром у хоспісі в Талсі72, Ден був потоваришував з одним літнім психіатром, який слабував на невиліковний рак печінки в останній стадії. Одного дня, коли Еміль Кеммер розповідав (не вельми обачливо) про деякі найцікавіші випадки зі своєї практики, Ден йому зізнався, що з раннього дитинства його мучать, як він це назвав, подвійні сновидіння. Чи знайомий Кеммер з таким явищем? Чи існує для цього назва?

Кеммер був дебелим чоловіком у розквіті своїх сил – чорно-біла фотографія, яку він тримав у себе на приліжковому столику, свідчила про це, – але рак, це така напрочуд ефективна дієтична програма, тож в той день, коли відбувалася ця їхня розмова, його вага приблизно дорівнювала його віку, а років йому було дев’яносто один73. Тим не менше, розум у нього залишався гострим, і тепер, сидячи на прикритому унітазі, дослухаючись до помираючої надворі хурделиці, Ден згадав лукаву усмішку того старого.

– Зазвичай, Деніеле, – промовив той зі своїм нещадним німецьким акцентом, – мені за діагнози платять.

Ден вишкірився.

– Тоді я, гадаю, пролітаю.

– Мабуть, ні.

Кеммер уважно дивився на Дена. Очі мав яскраво-сині. Хоча він і розумів, що це вкрай несправедливо, Ден не міг утриматися від того, щоб уявляти собі ці очі під залізним горщиком шолома Ваффен-СС.

– У цьому домі виконання смертних вироків ходить поголоска, ніби ти хлопець з талантом, що допомагає людям помирати. Це правда?

– Інколи, – відповів Ден обережно. – Не завжди.

По правді, це було майже завжди.

– Коли надійде час, ти мені допоможеш?

– Якщо зможу, звичайно.

– Добре. – Кеммер сів прямо, нелегкий і болісний процес, але, коли Ден ворухнувся, щоб йому допомогти, Кеммер відмахнувся. – Те, що ти називаєш подвійними сновидіннями, є добре відомим психіатрам, і зокрема тим, що цікавляться юнгіанством, які називають це несправжнім пробудженням. Перший сон – зазвичай це свідоме сновидіння, що означає – сплячий розуміє, що це сон…

– Так! – вигукнув Ден. – Але другий…

– Сплячий вважає, що він не спить, – сказав Кеммер. – Юнг74 надавав цьому явищу величезного значення, навіть приписував таким сновидінням віщі можливості… але ми-то краще знаємо, правда, Дене?

– Авжеж, – погодився Ден.

– Поет Едгар Аллан По описав феномен несправжнього пробудження задовго до народження Карла Юнга. Як то в нього: «Все, що ми бачимо й що уявляємо собі, – це лише сон у іншім сні». Я відповів на твоє питання?

– Думаю, що так. Дякую.

– Завжди радий допомогти. А зараз, гадаю, мені пора випити трохи соку. Яблучного, будь ласка.